Одеської області зі сторінок біографії нашого краю

29 лютого 1932 року на засіданні IV позачергової сесії Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету була утворена Одеська область. У зв’язку з ювілеєм, який буде відзначатися у лютому поточного року, газета «Одеські вісті» започатковує нову рубрику «До вісімдесятиріччя Одеської області». Під цією рубрикою редакція планує друкувати серію матеріалів, в яких знайдуть відображення як життя регіону в цілому, так і його промислових та сільськогос­подарських підприємств, навчальних, медичних, культурних та спортивних закладів. Наші кореспонденти розкажуть і про людей, які уславили нашу область, зробили вагомий внесок в розбудову незалежної України.

А розпочнемо цю рубрику публікацією матеріалів, підготовлених співробітниками Державного архіву Одеської області, в яких мова піде про становлення такої адміністративної одиниці, як Одеська область. Сподіваємось, що всі перипетії та факти, пов’язані з цим непростим процесом, будуть цікавими для наших читачів.

Як це було вісімдесят років тому

На початку тридцятих до складу Одеської області, крім теперішньої території, входили частини нинішніх Кіровоградської, Херсонської і Миколаївської областей. Загалом, наш район був утворений у складі чотирьох міст, безпосередньо під­порядкованих області, – Одеси, Кіровограда, Миколаєва, Херсона, та 46 районів: Анатоліївський (Тилігуло­Березанський), Анд­рі­єво­Іванівський, Антоно­Ко­дин­цев­­ський (Комінтернівський), Ар­бу­зинський, Баштанський, Бере­зівський, Бeриславський, Біля­їв­ський, Благоєвський, Боб­ри­нецький, Великовисківський, Ве­­лико­­олександрівський, Віль­­шан­ський, Вознесенський, Го­ло­ванівський, Голопристанський, Гросулівський, Грушківський, Доб­ровеличківський, Доманівський, Жовтневий, Зельцський, Знам’ян­ський, Калініндорфський, Карл­Лібкнехтівський, Каховський, Криво­озерський, Любашівський, Но­воархангельський, Новобузький, Новомиргородський, Новоодесь­кий, Новоукраїнський, Очаківський, Первомайський, Роздільнянсь­кий, Скадовський, Снігурівсь­кий, Спартаківський, Троїцький, Усти­мівський, Фрунзівський (Заха­р’ївський), Хмелевський, Хор­­лів­ський, Цебриківський і Цюру­пин­ський.

Адміністративно­територіальні зміни 1932 – 1940 років

В цей непростий період на території області мали місце чис­ленні перетворення, які відо­бражали політичні і геополітичні зміни, що відбувалися в країні та у нашому регіоні зокрема, на той час.

Так, у лютому 1932 року був розформований Біляївський район, а його територія повністю приєднана до території Одеської міськради. З частини території Бобринецького району (13 сільрад) був утворений Братський район, до складу якого увійшли частини території Любашівського району (14 сільрад) – Великоврадіївський район. У лютому 1933 року був відновлений Савранський район. У липні цього ж року були створені Компаніївський район з частини території Кіровоградської міськ­ради і Ровнянський – з дея­ких сільрад Новоукраїнського ра­йону.

Постановою ВУЦВК від 22 січня і 17 лютого 1935 року ряд райо­нів в Україні були укрупнені. Зо­крема, до утворених районів Одеської області додалося ще 20: Афіамський, Благодатнівський, Березнегуватський, Володимир­ський, Варварівський, Вітязевський, Горно­стаївський, Гайворонсь­кий, Єланецький, Єлизаветградків­ський, Мостовський, Маловисківсь­кий, Нововоронцовський, Приві­ль­нянський, Піщано­Бродський, Ти­шківський, Чаплинський, Ширяїв­ський, Янівський.

А у 1937 році на території при­міської зони Одеської міськради було утворено Одеський район.

(Далі буде)

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті