(До 80-річчя Одеської області)

Золотою сторінкою до літопису Великої Вітчизняної війни увійшла героїчна оборона Одеси, що тривала 73 дні – з 5 серпня по 16 жовтня 1941 року.

Ось кілька фактів того часу.

На захист міста усі свої сили мобілізувала Одеська партійна організація. На її заклик в оборонних роботах брало участь понад 100 тисяч чоловік. За короткий час було побудовано 3 оборонних рубежі: передовий – за 20 – 25 км від міста, головний – за 10 – 14 км та рубіж прикриття – за 6 – 10 км; на вулицях Одеси було споруджено близько 250 барикад. А загальна довжина оборонних споруд становила понад 250 км.

8 серпня в місті був оголошений стан облоги. До 10 серпня війська Приморської армії вели бої на дальніх підступах до Одеси, а потім відійшли на передовий рубіж оборони міста. З 13 серпня Одеса була цілком блокована з суходолу.

Допомогу обложеній Одесі надавали моряки Чорноморського флоту. Загін бойових кораблів під командуванням командира Одеської військово­морської бази контр­адмірала Г.В. Жукова постав на захист міста з моря. Суховантажі, що перебували в Одесі, забезпечували морські перевезення в інтересах фронту.

19 серпня був створений Оде­ський оборонний район (ООР) із безпосереднім підпорядкуванням контр­адміралові Жукову. ООР було поставлено завдання: обороняти район Фонтанки, Кубанки, Ковалівки, Отрадівки, Біляївки, Маяк, станції Кароліно­Бугаз.

Протягом усієї оборони Верхов­не Головнокомандування та командування Чорноморського флоту допомагали місту особовим складом, озброєнням, бойовою технікою, боєприпасами, пально­мастильними матеріалами та продовольством. Наприкінці серпня до лав захисників міста влилися шість загонів моряків­добровольців загальною чисельністю 2400 чоловік.

14 вересня військова рада ООР була змушена запросити термінову допомогу у зв’язку з нестачею підкріплень. 15 вересня було отримано відповідь із наказом протриматися ще кілька днів. За розпорядженням Ставки до Одеси було перекинуто повнокровну кадрову 157­му стрілецьку дивізію з Новоросійська загальною чисельністю 12 600 чоловік під командуванням полковника Д.І. Томіліна. 17 вересня до Одеського порту прибув її перший ешелон.

Прибуле поповнення з резерву Ставки та сили оборони Приморської армії зміцнили позиції в Південному секторі ООР, що дозволило приступити до підготовки контрудару у Східному секторі з метою збавити місто і порт із фарватерами, що вели до нього, від артилерійських обстрілів з північного сходу. У результаті операції щодо висадки повітряного та морського Григорівського десанту та визволення Чабанки, Старої і Нової Дофінівки з 24 вересня становище на фронті стабілізувалося. Був припинений обстріл порту та акваторії.

Штаб Одеського оборонного району приступив було до розробки плану підготовки військ до тривалої оборони у зв’язку з наближенням зими. Але зі стратегічних міркувань 30 вересня зі Ставки надійшла директива: «Бійцям та командирам ООР, які хоробро і чесно виконали своє завдання, у найкоротший термін евакуювати війська Одеського оборонного району на Кримський півострів».

Вже 16 жовтня, на виконання директиви, було завершено посадку та повантаження останніх військ і техніки на судна. Усього ж з Одеси до Криму на транспортах і бойових кораблях, як стверджують джерела, були перевезені всі війська – близько 86 тисяч чоловік. І ще 15 тисяч цивільного населення, 19 танків та бронемашин, 462 гармати, 1158 автомашин, 3625 коней, 25 тисяч тонн різних вантажів.

Країна високо оцінила подвиг своїх захисників. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 грудня 1942 року було засновано медаль «За оборону Одеси», якою нагороджено понад 30 тисяч чоловік. 14 воїнам присвоїли звання Героя Радянського Союзу, 57 – нагороджені орденом Леніна, понад 2100 – іншими орденами та медалями.

У 1941 – 1944 роках Одеська область та Одеса були окуповані румунськими військами та увійшли до складу так званої Трансністрії. Під час окупації населення чинило активний опір загарбникам. За роки окупації десятки тисяч мирних жителів Одещини, зокрема, єврейської національності, були страчені.

10 квітня 1944 року в результаті запеклих боїв війська 3­го Українського фронту за сприяння сил Чорноморського флоту визволили Одесу. А незабаром було повністю звільнено від окупантів і всю територію області. У 1945 році Одеса стала містом­героєм.