З історії Одеської письменницької організації
(Продовження. Початок в № 16 від 14.02.2012 р.)
Ханана Абрамовича Вайнермана(1902 – 1979) я пам’ятаю уже стареньким. Тоді у республіканському видавництві «Маяк» готувалася до друку його остання, на жаль, прижиттєва книжка поезій «Віття». Мене, тоді ще початківця, вразило, що твори цього не дуже відомого поета доносили до українського читача наші класики: Максим Рильський, Павло Тичина, Дмитро Павличко, Микола Лукаш, Ліна Костенко, Борис Олійник. А писав він рідною мовою ідиш. Це була його принципова позиція.
Іван Маловічко(1902 – 1942) спочатку належав до літературної організації «Нова генерація». У 30х роках він уже був автором багатьох поетичних книжок: «Шефи», «Головам на плечах», «Соціалістична весна», «По морях», «У книзі маємо мову про ніч штормову», «Мореїн із Комі», оповідань та нарисів «З історії Одеського порту», «На кордоні».
На жаль, інших даних про Івана Кириловича дуже мало. Він родом з Полтавщини. Навчався в одеському кінотехнікумі. Служив у лавах Червоної Армії. Працював і журналістом у Харкові. Перші публікації датовані 1928 роком.
Іван Васильович Мавроді(1911 – 1981) народився в Катаржино Іванівського району. Нині це село, засноване болгарськими переселенцями 1806 року, підпорядковане Червонознам’янській сільській раді.
До часів студентства у Одеському педагогічному інституті належать його перші літературні спроби болгарською та російською мовами. Землякамболгарам, трудівникам сільськогосподарської артілі ім. Леніна, їхнім предкам – гайдукам та революціонерам, що боролися за народне щастя, була присвячена його творчість. 80 років тому вийшла перша книжка Івана Мавроді «Партизаны, и другие рассказы». У довоєнний час вийшли книжки «На полном ходу» (1934), «Дончо Цигуларов» (1941). З письменницьким квитком, підписаним ще М. Горьким, молодий вчитель пішов на фронт. Його бойові заслуги були відзначені нагородами.
Після війни знову вчителював. У нічні години працював над оповіданнями та повістями. Побачили світ книжки прози «Радость», «Первые всходы», «Внучка», «В стране роз», «От села до баштана», «У нас на юге», «Земляки», «Буджакские повести». 1972 року видав також збірку ліричних віршів та поем «О тебе я думаю».
Працював Іван Васильович Мавроді і в царині художнього перекладу. Українською мовою вийшли твори болгарських письменників П. Вежинова, С. Даскалова, М. Марчевського, Т. Монова в інтерпретації нашого земляка.
