Прочитавши у «Одеських вістях» інтерв’ю з головою СВК «Дружба» Володимиром Прокоповичем Тихоновим під заголовком «А у них – фонтани у дворах!..», я не втримався, щоб не висловитися з цього приводу.
Почну з нашого господарства. Воно працює без кредитів, без залучення інвестицій і, напевне, єдине у районі, яке дотримується класичної структури сівозміни. Не буду докладно зупинятися на тому, які культури ми сіємо, скажу лише, що це дозволяє нам покращити якість обробітку землі. Ми усвідомлюємо, що наше підприємство всього лише орендар землі, яка належить людям. І ми відповідальні за її долю, бо маємо повернути землю в родючому стані. Звідси і овочі, які вирощує СФГ «Прогрес», екологічно чисті. Бо ми не застосовуємо пестицидів і гербіцидів, а вирощуємо овочі за класичною технологією.
Нам, і не стільки сільгоспвиробникам, скільки керівництву країни, має бути соромно, що Україна імпортує майже всю сільгосппродукцію, зокрема молоко, сметану, сири, гречку тощо. Сьогодні «Прогрес» (с. Плоске) одне з небагатьох господарств, у структурі яких є тваринництво. Маємо чимале поголів’я свиней, птиці, великої рогатої худоби, овець, кіз, дійне стадо. Планували розвиток тваринницької галузі, однак довелось відмовитись від цієї ідеї через обмеженість реалізації тваринницької продукції, низькі закупівельні (оптові) ціни на молоко, яке, з’ясовується, нікому не потрібне. До нас приїжджають заготівельники з Вінниччини і диктують нам свої умови. А держава робить вигляд, що нічого не сталося. До того ж, наказав довго жити Балтський молочноконсервний комбінат, який мав високі технології, його продукція славилась не тільки у нас. Коли він працював, сільгоспвиробники району не мали проблем зі збутом продукції. Останнім часом ця проблема нівелює все сільськогосподарське виробництво. До речі, молочноконсервний комбінат так і не повернув нам борг – 100 тисяч гривень!
До 2010 року наше господарство постачало молоком інтернати, школи, дошкільні заклади району. З тих пір нам жодного разу не вдалось виграти тендери на постачання молока в закриті дитячі заклади. У районі є три інтернати, п’ять дитячих садків і п’ять шкіл. Тендер виграла інша компанія, і тепер наших дітей годують закордонними стегенцями і молоком з пакетів. А у нас ціни на 30 – 40 відсотків нижчі від ринкових.
На жаль, сьогодні тендери на постачання молока у закриті заклади виграють не виробники. Хіба здоров’я дітей, яке залежить від якісного харчування, не державна справа? Хіба не держава має бути зацікавлена в тому, щоб зростали здорові покоління? А такими вони будуть тільки тоді, коли ми будемо годувати наших дітей (та й дорослих теж) якісними продуктами власного виробництва.
Щодо виробництва свинини, то, маючи майже півтори тисячі голів, ми планували вийти на 3,5-4 тисячі. Але знову ж таки, держава відкрила широко ворота перед імпортним м’ясом, і тепер в Україну завозиться все те, що не споживається за кордоном. Адже давно відомо, що європейці вирощують м'ясо на продаж і м'ясо для споживання власним народом за різними технологіями. Дешевий імпорт свинини сумнівної якості з Польщі, Голландії, Бельгії, Бразилії заполонив прилавки українських магазинів, і наша продукція стала неконкурентоспроможною. А вийти на великі ринки – нереально. Крім того, вже давно не працюють ні Котовський, ні Первомайський м’ясокомбінати, які могли б постачати ринки якісною вітчизняною продукцією.
Не працюють сьогодні і заготівельники. Тож бичків ніхто не хоче брати. А якщо хтось і купує, то віддаємо за стільки, за скільки скажуть. Свині живою вагою коштують 13 – 15 гривень за кілограм. Ціни на паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива зросли в кілька разів, а вартість сільгосппродукції знизилась до 30 – 50 відсотків. А що вже казати про спеціалізовану техніку, запасні частини, мастила, які продаються чітко в еквіваленті щодо їхньої ціни в євро чи в доларах.
Хотів би також почути думку колег і з приводу екологічного збору за випорожнення тварин, яким нас порадував Кабінет Міністрів у 2011 році. Виявляється, цим тварини забруднюють навколишнє середовище і тому ми несемо покарання у вигляді сплати цього податку. Більше того, СФГ «Прогрес» сплатило податки і штрафні санкції тільки за те, що ми вивезли на поля понад 5 тисяч тонн органічних добрив. Сільські жителі добре знають, що не вносячи гній, ми не зможемо покращити структуру сівозміни. Але чомусь цього не знають наверху. Так і хочеться запитати: на кого ви працюєте, панове? Далекий від думки, що представники влади не усвідомлюють, що знищують власні сільські виробництва. Адже знають навіть школярі: не буде села, не буде України. Ми станемо придатком високорозвинених країн, які, на відміну від нашої держави, дбають про збереження свого генофонду. А він значною мірою залежить від якості продуктів споживання.
І ще одне. Український народ намагаються переконати, що село чекає інвесторів, що без інвестора селу не вижити. Дозвольте не погодитись з такою думкою і заявити, що село не чекає інвестора!.. Адже інвестора цікавить тільки прибуток будь-якою ціною. І в кращому разі – це повільне вимирання села, а в гіршому – знищення глибинки.
Керівники сільських господарств, фермери, які працюють у нашому районі, довели, що можуть працювати і без втручання іноземних інвестицій. Українському виробнику лише потрібна стабільність, потрібно знати, що закони України здатні захистити вітчизняного виробника і його продукцію, що влада зацікавлена в стабільному розвитку всіх галузей сільського господарства України. Потрібно знати, що Міністерство аграрної політики і Кабінет Міністрів на боці сільського трудівника. За таких умов село здатне забезпечити якісною продукцію вітчизняний ринок і український народ. Тільки не заважайте йому. Підтримуйте вітчизняне. Любіть Україну!
Довідка: Селянсько-фермерське господарство «Прогрес» створено в 1999 році. Розпочало свою діяльність на 10 гектарах орної землі. Тепер це підприємство з широким спектром діяльності (2701 гектар землі). «Прогрес» – одне з найбільших сільгосптоваровиробників на півночі Одеського регіону. Це насіннєве господарство першої категорії, вирощує елітні сорти, які реалізуються в області і далеко за її межами.
Протягом останніх років СФГ «Прогрес» – незмінний лідер за результатами збирання зернових культур у Балтському районі. Учасник першої міжнародної виставки «Україна зернова 2005», переможець в номінації «Краще фермерське господарство України». Нагороджене Почесною грамотою Міністерства агрополітики України, а також цінним подарунком – легковим автомобілем ВАЗ 21213.
За підсумками іміджевої програми «Суспільне визнання» у 2006 році СФГ «Прогрес» нагороджено Дипломом та відзнакою «Еталон якості».
