По обіді в неділю до одного з мальовничих сіл району – Байбузівки з’їхалося багато гостей. Серед них – представники з Дубинового, Неділкового, Полянецького, Концеби, Капустянки та селища Саврань. Їх радо зустрічали хлібом-сіллю місцеві культпрацівники. Зібралося це численне товариство для того… щоб наварити борщу. Цій страві і було присвячене загальнорайонне свято, в основі якого – відродження та пропаганда українських традицій, звичаїв та обрядів.
Головними дійовими особами цього смачного свята були сільські жінки-кухарі. Вони варили на відкритому вогні борщ, а їхню професійність визначало журі, яке очолив перший заступник голови райдержадміністрації Віктор Рябокоровко.
Доки борщ готувався, для глядачів, яких зібралося чимало, був організований концерт. Музика, жарти, пісні на «смачну» тематику – про українські страви. Веселилися і куховарочки, котрі одразу пішли у свій традиційний «танок із рогачами». Справа в тім, що в давнину жінки готували страви в печі. А «саджали» горщики у піч рогачами, якими потрібно вміти добре користуватися, щоб ненароком не вивернути горщика.
Учасники конкурсу на відмінно упоралися із завданням і отримали подарунки, а суперприз від депутата обласної ради, голови районної державної адміністрації Олега Іспанюка – електрична духовка – дістався куховарці із села Неділкового Ользі Стукаленко.
Смакував борщ усім присутнім, надто – дітям. До того ж куховарочки склали ще й одну велику канапку, також традиційну українську – з салом. А знана господиня із села Байбузівки Фаїна Нігрей поділилася своїми секретами приготування нашої національної страви. Головне, потрібно готувати борщ з душею, а споживати – з молитвою. На це звернув увагу протоієрей Владислав – настоятель місцевого храму в честь Іоанна Богослова, і перед вживанням освятив страву.
Це народне дійство, що відбулося уперше в районі, дуже сподобалося його учасникам та організаторам – працівникам відділу культури і туризму райдержадміністрації, методичного центру культосвітньої роботи. Як відзначила завідувачка відділу Валентина Бондаренко, у подальшому вирішили щорічно влаштовувати подібні гуляння, присвячувати їх традиційним українським стравам і збиратися, як велика родина, за загальнорайонним святковим столом.
