Що значить цей професійний вислів одеських рятувальників, по-справжньому розуміють тільки вони. Сюди входить і заклик до пильності, і мобілізуючий наказ обмежити поширення вогню, і оперативна вимога знайти осередок загоряння. А потім визначити спосіб його оптимального гасіння і, нарешті, ліквідувати – впіймати!
Як з’ясувалося в державній частині спеціальної пожежної техніки №7, на додачу до місцевого колориту є ще своєрідна «одеська» манера гасіння пожеж, не доступна іногороднім колегам. Її специфіка не тільки в архітектурних особливостях міста, геометрії вулиць. Вона у відносинах, що виникають між рятувальниками під час роботи. Вони кидають короткі фрази: «Стоп. Сюди. Лом! Давай!». Ризик і самовідданість у боротьбі з вогнем формують особливу мову, засновану на увазі й відповідальності стосовно одне одного й особливому чутті, з яким народжуються ті, хто стає рятувальником.
Ми розмовляємо за чаєм у кімнаті відпочинку. На чергуванні 28 чоловік зі 119, що становлять штат даної частини. Включено динамік диспетчерської, у бойовій готовності автомобілі, газодимозахисні апарати. Другий поверх із першим з’єднує шахта з металевою палею посередині, обхопивши яку за секунду спускаються в гараж до машин. Вона відполірована ковзанням брезентової уніформи під час забезпечення тисяч викликів: усі – екстрені!
Суворість цієї романтики мало вабить прагматичних городян. Частіше службу несуть хлопці з навколишніх сіл. На дорогу витрачають подеколи третину зарплати. А її всієї 2 тисячі гривень. Очевидно, крайня напруга волі та м’язів народжує неповторне відчуття життя, відкриває інші цінності. Їхнє значення знають тільки вогнеборці.
– Частина спеціалізується на гасінні пожеж другого номера, тобто підвищеного ступеня складності, – говорить заступник начальника 7-ї державної частини спеціальної пожежної техніки ГУ ДСНС старший лейтенант Володимир Ожинський. – Щойно спрацює сигнальна автоматика, виїжджаємо.
Буває, пожежа не підтверджується й замість санаторію, школи, кінотеатру або олієекстракційного підприємства загорівся кошик зі сміттям. Все одно їдуть у повній бойовій. Тому чиїсь телефонні розіграші дорого обходяться.
Втім, буває й навпаки. За одним досить нерішучим викликом стояла історична пожежа в катакомбах біля нафтопереробного заводу, що сталася в 1970-ті роки. Туди злили нафту 1941 року, щоб вона не дісталася окупантам. А діти спустилися в штольні й випадково запалили поклади. Старожили пожежної охорони пам’ятають, як від вибухів вилітали вікна й двері, палаючі фракції вітром несло на Куяльник.
Хоча й дрібна пожежа – велика пригода для тих, кого вона стосується. Минулої зими, наприклад, на вулиці Генерала Ватутіна в Одесі двоє алкашів украли моток кабелю й, не знявши ізоляції, почали його плавити на сковорідці, щоб зробити зливок і віднести до пункту здавання кольорового лому. Оскільки це відбувалося просто на кухні, сусідів заволокло чорним димом. Втім, узимку бомжі в підвалах влаштовують атракціони не гірші за цей. А влітку з хуліганської спонуки підпалюють суху траву на полях і приморських схилах, куди не може під’їхати автоцистерна.
– Тоді вдаємося до кмітливості, – говорить водій Максим Павлов, – у вигляді «методу захльостування» – зрізаними зеленими гілками збиваємо полум’я, як мухобійками.
Тільки водій знає, як буває важко проїхати по завулках, захаращених гаражами, перекритим несанкціонованими стоянками машин. Як не пропускають на дорогах пожежників, демонструючи «крутість», власники іномарок.
Але й велика пожежа ввійшла в хроніку поточного року. Вона сталася на вулиці Промисловій, де розташоване підприємство, що займається знищенням медичних відходів простроченої придатності. Охоронець спохопився не зразу, поки вийшли на керівників і з’ясували, що є на складах, не знали, які застосовувати засоби гасіння.
Свіжа в пам’яті пожежа дворічної давнини. 1 травня на 6-му кілометрі Овідіопольської дороги загорілися склади з бавовняним одягом, призначеним для продажу на «товчку». Приміщення було забите тюками з майками та сорочками до стелі. Де там ловити пожежу? Як говорить
В. Ожинський, осередок горіння визначили за непрямими ознаками. Зазвичай кіптява лягає навколо місця загоряння. Зорієнтувалися за температурою, за інтенсивністю виділення диму. Їдкий і густий, він зазвичай супроводжує горіння бавовни. Працювали з першої дня до другої ночі. Люди були в апаратах по 100 хвилин. Для непідготовленої людини це немислиме навантаження. Апарат важить понад 10 кг, за собою потрібно тягти рукав брандспойта, стягати баграми тюки й виволікати на відкритий майданчик, де довершувати гасіння тліючих залишків. І все це – у тісноті, при підвищеній температурі.
Цього року при приборкуванні вогню у квартирі на 13-му поверсі 16-поверхового будинку у начальника варти від жару тріснула маска. Коли інші атакували пожежу брандспойтами з боку дверей, він спустився по мотузці з даху. Бетон, з якого побудовані панельні «висотки», розжарюється так, що плавиться лінолеум, який покриває підлогу верхнього поверху. Рятувальникові тоді довелося розпластатися на підлозі, оскільки там нижча температура, і обливати себе водою, а потім продовжувати гасіння.
– Іноді не входимо, а заповзаємо в небезпечну зону. А іноді лежимо. Ось така робота – лежача, – сміється Ігор Карпенко.
