Торік в Утконосівці було організовано ТОВ «Вікторія А.Д.», яке після розформування базового господарства СК «Вікторія» продовжило роботу з розведення племінних овець. Очолив його Андрій Чепой – чоловік, який багато років присвятив цій справі й вирішив продовжити її в нових умовах.

– СК «Вікторія», поряд з іншими видами сільгоспвиробництва, досить успішно займалося розведенням племінних овець, – розповідає Андрій Чепой. – Купувати молодняк із метою поліпшення продуктивності свого стада до нас в Утконосівку приїжджали представники господарств із різних регіонів країни.

Слід зазначити, що племінний завод мав великий авторитет. Тут співпрацювали з одеською професурою, із ученими НДІ «Асканія-Нова». Результатом такої багаторічної плідної роботи стало створення 2000 року одеського типу породи овець асканійський кросбред. Це стало предметом гордості всього ра­йону.

– Бажання продовжити те, що було напрацьовано нелегкою працею утконосівців, а також удосконалювати племінну справу, і послугувало основою для відкриття «Вікторії А.Д.», – пояснює керівник підприємства. – Ми викупили племінне поголів’я СК «Вікторія» – 500 голів. Зберегли й статус племінного заводу. У нас є два великі приміщення, навіси для утримання овець.

Випасають стадо поки що на громадських пасовищах. Зараз оформляються документи для того, щоб узяти в оренду під пасовища 100 га, що перебувають у віданні сільської ради. Цієї площі буде досить для випасання наявного поголів’я, і навіть із прицілом на його збільшення.

Розповідаючи про найближчі плани, Андрій Дмитрович пояснює, що одеський тип породи асканійський кросбред – це вівці м’ясо-шерстного напряму. І у зв’язку з тим, що останні роки овеча вовна стала не надто затребувана, тут вирішили піти шляхом розвитку м’ясо-молочного напряму.

– Таким чином ми плануємо використовувати буковинський тип асканійського кросбреду, – веде далі Андрій Чепой, – закупимо близько 20 племінних баранів. Справа в тому, що ще недавня ринкова ціна вовни – 5-6 гривень за кілограм. З однієї вівці настриг – до 4 кг. А за стрижку однієї голови потрібно заплатити 10-12 гривень. Плюс до цього витрати на корми. От і виходить, що займатися вовною сьогодні невигідно. Тому й вирішили переорієнтуватися на м’ясо-молочний напрям. Адже продукція з овечого молока має стабільний високий попит. Реалізувати її можна на ринках, охоче беруть її супермаркети. Зокрема, виказує свій інтерес Болградський сирзавод. Тож зі збільшенням виробництва молочної продукції цілком імовірне укладання з ним взаємовигідного договору.

– Проте основним у нас було й залишається виробництво та реалізація племінного молодняку, – підкреслив керівник ТОВ «Вікторія А.Д.», – який необхідний для підвищення продуктивності овець у господарствах.

Андрій Чепой на власному досвіді переконався, що тваринництво може успішно розвиватися тільки за істотної допомоги з боку держави.

– В останні роки її дуже скоротили, – констатує Андрій Дмитрович. – Якщо з 2000-го до 2007 року така допомога була відчутною – держава виплачувала до 400 гривень за голову на утримання худоби, ішла виплата на збільшення маткового поголів’я тварин (близько 300 гривень за голову), то потім допомога пішла на спад, а у 2012-2013 роках не виплачувалася взагалі. Залишилася тільки обласна програма відшкодування витрат при купівлі племінного молодняку. 

Є в генетиці поняття кореляції – взаємозв’язку між ознаками. Так і у тваринництві – якщо держава більше допомагатиме, тоді буде й поголів’я більше, і робочих місць додасться, буде більше відрахувань у бюджет. І навпаки.