Тема пасажироперевезень залишається актуальною. На вістрі проблеми – прибутки, законність і… порядність. Ці питання свого часу порушували й кодимські таксисти. Нагадаю, що тоді конкурентів за бізнесом не так турбувала необґрунтована, на їхню думку, такса за проїзд, як обурював сам факт недобросовісної конкуренції. Адже на той час таксофірма «Кодима», про яку йшлося, не була зареєстрована, і її п’ятнадцятеро водіїв не мали ліцензій. А отже, на відміну від водіїв «Лади» (які вимагали від районної влади упорядкувати відносини у сфері перевезень), не сплачували податки. Відтоді минув рік. Ми поцікавилися у начальника відділу економіки райдержадміністрації Петра Жука, які зміни сталися у сфері пасажироперевезень на теренах району.
– Минулого року райдержадміністрація провела конкурс із визначення перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі району. Заявку подало тільки Кодимське АТП, яке виконало всі вимоги постанови Кабміну щодо перевезень пасажирів. Тож цілком логічно, що воно і стало переможцем конкурсу, і тепер має право здійснювати перевезення пасажирів на дев’ятьох маршрутах.
Крім того, на автостанції «Кодима» працюють міжміські маршрути сполученням Кодима – Одеса (через Балту) та Кодима – Вінниця. Однак у районі не так вже й багато перевізників, зокрема й приватних, які могли б брати участь у подібних конкурсах. Це стало однією з причин того, що наразі залишаються відкритими питання щодо маршрутів іще по багатьох селах.
На особливому контролі влади маршрут по місту. Найближчим часом плануємо провести конкурс на визначення перевізника по даному курсу.
– Хто сьогодні працює у сфері таксі?
– В районі налічується до 40 зареєстрованих підприємців, які надають такі послуги. Кожен із них щомісячно сплачує до міської скарбниці 240 гривень єдиного податку і 440 гривень єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду. Однак у плині перевірок робоча група з питань легалізації зайнятості та заробітної плати, що створена при райдержадміністрації, виявила, що в Кодимі та деяких селах району на постійній основі працює чимало нелегальних перевізників. Вони не зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності і відповідно не сплачують податків до місцевих бюджетів та внесків до Пенсійного фонду, що є проявом недобросовісної конкуренції стосовно офіційно зареєстрованих суб’єктів. Звичайно, такі перевізники мають змогу надавати послуги за цінами, нижчими за рентабельні для зареєстрованих. Так вони й чинять.
Ці водії працюють на автомобілях без відповідних знаків, вони не мають необхідних навичок та будь-яких дозволів. Їхні автівки не проходять жодного технічного контролю. Проте виявити нелегалів досить складно, оскільки вони не мають офіційного місця дислокації.
За попередніми підрахунками, місцеві бюджети та Пенсійний фонд щороку недоотримують 150 тисяч гривень. Крім того, громадяни, користуючись послугами нелегальних перевізників, не тільки сприяють поширенню недобросовісного бізнесу, а й ризикують своїм здоров’ям і життям. Адже дані водії жодної відповідальності за них не несуть.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» приватний перевізник, що надає послуги таксі, повинен мати свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності та ліцензійну картку. Ці документи може завимагати будь-хто з пасажирів, якщо він дбає про особисту безпеку. Їх відсутність позбавляє права на здійснення таксодіяльності і тягне за собою штрафні санкції обсягом від 340 до 1700 гривень.
Користуючись нагодою, хочу звернутися до потенційних пасажирів. Якщо на замовлення приїжджає автомобіль, не обладнаний розпізнавальними знаками, відмовляйтеся від його послуг. З вашою допомогою ми зможемо подолати це негативне явище і вивести даний бізнес із тіні. Цим самим забезпечимо рівні умови для всіх підприємців, що працюють у сфері таксі. І що вельми важливо – вирішимо питання поповнення місцевих бюджетів та створення нових робочих місць.
Свою точку зору на дану проблему ми попросили викласти керівника фірми «Лада» Федора Кіщука, поцікавившись, наскільки ситуація стала контрольованою.
– Знаєте, віз і нині там. Нічого на краще не змінилося. Таксофірма «Кодима» так і працює незареєстрованою. Більше того, у сфері таксоперевезень у районі, крім згаданої фірми, з’явилася ще одна. Я намагаюся домогтися справедливості вже дев’ятий рік, однак тільки викликаю вогонь на себе. Нас, оформлених за всіма правилами, перевіряють, а нелегалів буцімто не можуть викрити. Ми вимушені були звернутися до Генеральної прокуратури. Минуло вже два тижні, як звідти направили на розгляд листа до районної прокуратури, однак і досі ніхто з районних правоохоронців не цікавився станом справ, – пояснює Федір Кіщук.
Підприємці «Лади» нарікають на відсутність у керівництва району бажання покращити ситуацію. Кажуть, насправді нічого не робиться. Адже Кодима – невелике містечко, де всі про всіх усе знають, а тут раптом не відають, хто таксує. І замість того, щоб легалізувати цей бізнес, сприяють його тінізації. При цьому район втрачає понад 20 тисяч щомісяця, обурюються водії. Чоловіки кажуть: «Або всім дотримуватися закону, або всім працювати поза законом, не сплачуючи податки».
Є дані, що в Україні близько 70% перевізників працюють нелегально. Як зізнаються кодимчани, користуватися послугами нелегалів вигідно, адже тут тариф за проїзд значно нижчий. А заощадження бодай 5-10 гривень гріє кишеню.
– Чи не викликає у Вас тривоги той факт, що таксисти, які працюють нелегально, не проходять медобстеження, а їхні таксомотори не перевіряються автомеханіком перед виїздом? – запитую Надію Л.
– На жаль, такий настав час, що на всьому потрібно заощаджувати. Ціни зростають на все – хліб, електроенергію, цукор, крупи. То хіба будеш дбати про власну безпеку? Тим більше що ніколи над цим не замислювалася. Та й хіба пасажир, який поспішає на потяг, має час питати у водія документи? Гадаю, що безпекою пасажирів, викоріненням тіньового бізнесу мусять займатися державні органи, а не ми, – висловила свою думку Надія.
На жаль, у районі немає управління трансінспекції, яке могло б контролювати ситуацію. Представники ж відділу економіки райдержадміністрації, як вони наголосили, неспроможні постійно тримати на контролі це питання. Ним треба займатися системно, а не раз-по-раз. На їхню думку, найкращий вихід із ситуації – це контроль із боку ДАІ, у якої є всі важелі впливу на тих, хто працює поза межами правового поля.
Думок із приводу того, як тут навести лад, багато. Суперечок не менше. Однак, гадаю, немає потреби доводити вплив легалізації як на професійний рівень перевізника, так і на наповнення бюджету. Бо й так зрозуміло, що підприємець, який вклав кошти в законну діяльність, ставитиметься до своєї справи відповідально, і місцева скарбниця (а не кишеня недобросовісних водіїв) повнитиметься коштами.
Слово за представниками влади у районі, на яких, до речі, не дуже покладаються офіційно оформлені таксисти. Бо дев’ять років поневірянь – це чогось вартий досвід. А від ладу в таксомоторних перевезеннях мають виграти всі: перевізники відчують захист держави від нелегала-конкурента, пасажири отримають якісну послугу, держава – вчасні податки та соціальні внески.


























