У 2009 році навколо Зміїного кипіли пристрасті та суперечки. Тепер він став місцем зіткнення інших проблем. І… випав з уваги громадськості.
5 років тому за його статус боролися Україна і Румунія. Опоненти наполягали на визначенні Зміїного як скелі, що розташована в морі. У такому разі, згідно з міжнародним правом, цей географічний об'єкт вважався б нічийним, і будь-яка країна, що зайняла ділянку на прилеглому до нього шельфі, могла б там господарювати. Для того, щоб ця земля вважалася українською, на ній мали жити люди та займатися цілеспрямованою господарською діяльністю. Тому острів заселили, побудувавши селище Біле, у якому, залежно від сезону, мешкають від 30 до 120 чоловік. Для підтримання та обслуговування систем життєдіяльності острова і забезпечення населення Постановою Кабінету Міністрів України було доручено Одеській обласній державній адміністрації створити обласне комунальне підприємство.
Як говорить його директор Володимир Яснюк, головне завдання КП «Острівне» сьогодні – зберегти інфраструктуру, створену на Зміїному в попередні роки та розвинути її відповідно до затвердженого Генерального плану розвитку. У планах комунального підприємства намічено подальше будівництво готельного комплексу, очисних споруд, систем енерго- та водопостачання, каналізації, продовження берегозміцнювальних робіт. У цілому це має підняти інфраструктуру на належний рівень.
Адже жителям і фахівцям, відрядженим сюди, живеться несолодко. Насамперед, психологічно важко перебувати на клаптику землі максимальною довжиною 690 м, який розташований у морі за 40 км від берегів Одеської області і продувається всіма вітрами. Тому так важливо створити тут належий побут для людей, щоб вони не почувалися відірваними від звичних умов життя. На острові працює пошта, магазин, функціонує «Інтернет». Зв'язок забезпечують оператори «Інтертелеком», «Київстар», «МТС».
– У нас діє вахтовий метод роботи. Зміна острів'ян відбувається через місяць, – говорить Володимир Васильович. – Це – в ідеалі. Адже єдиним видом транспортного сполучення з материком є теплоходик «Косатка». За своїми технічними даними судно не може виходити в море при хвилюванні вище чотирьох балів, а море в районі Зміїного рідко буває спокійним. З волі об'єктивних погодних причин графік руху судна нерідко змінюється.
«Косатка», крім людей, доставляє з порто-пункту Вилкового провіант, 10 тонн питної води, паливо, устаткування, будівельні матеріали, ремонтні бригади, фахівців порто-пункту Зміїний, маякового комплексу, зв'язківців «Інтертелекому», «Київстару», «МТС», працівників ДП «Укрпошта», наукові експедиції та вчених науково-дослідної станції «Острів Зміїний».
У цілому ситуацію стану острівного побуту можна змалювати декількома визначальними критеріями.
Вода зі свердловин, пробурених у товщі острівного ґрунту, придатна для пиття лише після доочищення, потребує дорогого устаткування та значної кількості електроенергії, якої на острові з цією метою не вистачає. Системи каналізаційних мереж і біологічного очищення стічних вод побудовані на 37,4%. Туалети в селищі вуличні, з вигрібними ямами. Недобудом залишається готель, задум створення якого реалізовано лише на 14%. В 43% оцінюється ступінь готовності берегозміцнювального комплексу, який мав захистити острів від згубного впливу хвильової абразії та руйнування від зливових стоків. Майже завершено вітро-дизельний енергетичний комплекс. Але він не доведений до експлуатаційного стану.
При цьому питання про розвиток інфраструктури не ставиться. Чому ж?
– З 2009 року і до сьогоднішнього дня відсутнє цільове державне фінансування цих об'єктів. І немає можливості робити повноцінний ремонт споруд, тим більше будувати нові, – говорить В. Яснюк. – Тому виконати у повному обсязі Комплексну програму подальшого розвитку інфраструктури, затверджену Кабінетом Міністрів України ще у 2002 році, не вдалося. У 2011 році закінчився термін дії цієї програми. За оцінкою експертів, її виконано на 20%.
У зв'язку із цим особливої важливості для розв’язання острівних проблем набуває консолідація зусиль держави та регіону. На жаль, як говорить В. Яснюк, фінансування острівного господарства здійснюється лише з бюджету Одеської області. Тобто винятково завдяки облдержадміністрації і облраді, які взяли на себе відповідальність за подальшу долю Зміїного. За рахунок місцевого бюджету підтримується також діяльність КП «Острівне». На звертання із проханнями переглянути таке «безгрошове» ставлення до острова, який до того ж є стратегічно важливим об'єктом для країни, від Кабміну України не надходять відповідні рішення.
Не ініціює уряд також питання щодо несправедливого розподілу шельфу на користь Румунії, яка у 2009 році відсудила собі 70% прилеглого морського простору. Зараз румунська влада почала там розробку покладів нафти. Що довша затримка в подачі апеляції, то менше шансів повернути нафтогазоносні райони морського мілководдя, розташовані в районі острова Зміїний.
Українська частина шельфу багата на археологічні знахідки. На ній створено державний заказник для збереження унікальної ландшафтної зони. Останнім досягненням стало виявлення в ландшафтній зоні акваторії аквалангістами підводного клубу «Наварекс» античного вітрильника «Зміїний Патрокл», який затонув тут у IV столітті до нашої ери. За оцінками археологів, з усіх подібних суден у світі цей зберігся найкраще.
Крім економічної мотивації, даний факт також покладено в основу звертання КП «Острівне» до урядових органів з обґрунтуванням необхідності створити нову програму розвитку острова до 2017 року. І передбачити відповідне фінасування з державного бюджету життєдіяльності селища Білого, для чого присвоїти йому спеціальний статус. Одеська облдержадміністрація і депутатський корпус облради підтримали цю ініціативу. Відповідні звертання направлено Верховній Раді та Кабінету Міністрів України. Конкретної відповіді поки що не надійшло.
