Потужна снігова буря, що вибухнула напередодні нового року над Одещиною, за лічені години перетворила автодороги області на непроїзні для більшості транспортних засобів. Ми розповідали про те, що діялося в Ренійському районі, в попередньому номері «ОВ». У сніговий полон потрапили автомобілісти й пасажири, їхньому здоров’ю та життю загрожувала реальна небезпека. На кілька днів відрізаними від «великої землі» стали й декілька населених пунктів Саратського району.

Серед них опинилися віддалені села, яким до екстремальних умов у транспортному сполученні давно не звикати. Украй критична ситуація практично щороку складається в осінньо-зимовий період на шляху до Старосілля, Міняйлівки, Фараонівки та Семисотки Саратського району. Через аварійний стан доріг (ідеться про кілька кілометрів шляху) їхні жителі опиняються відрізаними від зовнішнього світу. «Швидка допомога», маршрутні автобуси без особливого ризику не можуть дістатися до цих населених пунктів. У зв’язку з несприятливими погодними умовами транспортне сполучення подеколи припиняється цілком. Багато які студенти, що виїжджають на навчання, прощаються з батьками до самої весни. Відвідуючи рідних, вони можуть запросто опинитися в зимовій пастці.

Питання про необхідність ремонту доріг загального користування в окремих районах області неодноразово обговорювалося під час попередніх сесій Одеської облради. Не є таємницею, що 80 відсотків транспортних напрямків, які потребують ремонту, розташовані в південній частині області, на території дев’яти районів Одещини в межиріччі Дністра й Дунаю.

Як і раніше, пальма першості серед «убитих» доріг залишається в Саратському і Білгород-Дніст­ровському районах. Понад десять років наша газета нагадувала про аварійну дорогу в Старосіллі та Міняйлівці. Турбує жителів району стан напрямків Сарата – Кулевча – Сергіївка – Дивізія, які нещодавно одержали статус державного значення. Пильного вивчення та вживання заходів потребує невеличка ділянка дороги до села Пасічного, яка, до речі, що не має певного статусу. У сьогоднішніх вельми складних погодних умовах тут виникають серйозні труднощі з довозом дітей із Пасічного до найближчої Надеждинської школи. Нагальних ремонтних заходів потребує і зруйнована шестикілометрова ділянка дороги до села Крива Балка, що примикає до траси Одеса – Рені. 

Цей відтинок асфальтового покриття, що проліг уздовж мальовничого Хаджидера до Кривої Балки, розбитий геть. Щоб його подолати, автомобілям доводиться рухатися зигзагами. Але на відміну від старосільсько-міняйлівської, дорога взимку подоланна. З великою бідою тут курсують шкільні автобуси, маршрутний транспорт сполученням на Сарату й Білгород-Дністровський, що проходить на Забари й Успенівку.

– Дорожнє полотно геть не годиться для експлуатації, – розповідає Кривобалківський сільський голова й автомобіліст Валентина Венгровська, – останній ямковий ремонт тут проводився ще 1998 року. От і доводиться водіям на порушення правил дорожнього руху об’їжджати смугу перешкод із глибоких ям і вибоїн. Жителі нашої сільради, що мають транспорт, регулярно вкладають частину сімейного бюджету в ремонт особистих «сталевих коней».

Розтягнувши бюджетну ковдру, Саратська райрада змогла б викроїти кілька десятків тисяч гривень для ремонту цих шести кілометрів. Але такі суми годяться хіба що для точкового ремонту асфальтового покриття. Поговоривши на одній з районних сесій про недостатні бюджетні можливості в нинішній складній соціально-політичній ситуації, господарники району виступили з ініціативою скинутися до спільної скриньки для найкритичніших випадків. Адже перед тим багатьом місцевим господарствам доводилося самостійно знаходити кошти для щебінкових дорожніх латок, особливо в період літніх жнив. Передбачалося, що участь у таких благодійних заходах пропорційно можливостям візьмуть усі суб’єкти господарювання та землекористувачі. На жаль, через багато які об’єктивні чинники добрі наміри залишилися лише намірами.

На численні прохання жителів Міняйлівки та Фуратівки, які оцінюють свої шанси для транспортного пересування як нульові, у середині грудня в дану місцевість із метою обстеження виїхала компетентна комісія під керівництвом заступника голови Саратської РДА Олександра Небоги. З’ясована картина виявилася гнітючою. Вона цілком підтвердила неможливість автобусного сполучення та безпечного перевезення пасажирів на маршрутах загального користування Фуратівка – Благодатне, Благодатне – Сарата. Те ж стосується проїзду автомобіля «швидкої допомоги». Школярів із Фуратівки з населенням близько півтисячі чоловік необхідно щодня доставляти на навчання до Міняйлівки й потім повертати додому. Але перевезення за програмою «Шкільний автобус» просто нереальне. Після рясних осінніх дощів окремі дорожні вибоїни сягнули майже метрової глибини! Частота їх розташування робить проїзд практично неможливим навіть із урахуванням автобусної колісної бази. 

– Ідеться про негайні заходи, – тривожиться О. Небога, – адже за великим рахунком ми говоримо не про ремонт, а про елементарне засипання глибоких ям. Слід розуміти, що ця дорога замикається на північну частину Тарутинського району. Також по даному напрямку рухаються великовантажні «КамАЗи» з Молдови, що їдуть через Лісне. Тому з урахуванням транспортного навантаження можна на повній підставі говорити про дорогу республіканського значення. Ми звернулися з листом до обласної служби автомобільних доріг і розраховуємо на повне розуміння.

У середині січня поточного року редакція «ОВ» зв’язалася по телефону з Міняйлівським сільським головою Ліліаном Дикусаром:

– Ліліане Івановичу, як почуваються люди у відрізаному від світу селі і яка ситуація щодо транспортного сполучення на проблемних ділянках доріг сьогодні?

– Завдяки рясному снігу дорога утрамбувалася і стала стерпною, – відповів він. – Керівник місцевого господарства «Мирний» Олег Миколайович Гангурян вчасно надав техніку й сумлінно розчистив проїзну частину. Досить довго дорога має щільне снігове покриття. З відходом холодів вона знову стане небезпечною. Поталий сніг заповнить вибоїни та ями, зруйнує їх і зробить іще глибшими.

У грудні фахівці нашвидкоруч підрахували можливі витрати щодо аварійного ремонту міняйлівської дороги. По суті йдеться лише про засипання вибоїн щебінкою. Потрібно близько десяти «КамАЗів» щебеню з відсівом, який необхідно вирівняти котком для відновлення профілю дороги. Орієнтовна вартість робіт станом на грудень становила близько 97 тисяч гривень. Це за умови, що Саратська РДА готова надати для робіт 700 літрів дизпалива. А після руйнівної зими дана сума може різко збільшитися.

Усі ділянки доріг, які потрапляють до категорії критичних, перебувають на особливому контролі керівництва Саратського району. Їхній технічний стан постійно слугує предметом розмови на засіданнях комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. У нещодавньому минулому районна влада домоглася рішення про фінансування капітального ремонту дороги на Старосілля. Після проведення тендеру, який виграв Одеський облавтодор, визначився підрядник – Саратська ДЕД. Але фінансування робіт із Держбюджету так і не почалося.