Яскравий меморіал, який представляє агрофірму імені Посмітного, немов візитна картка, привертає увагу гостей. Цей кам’яний знак символізує міцний фундамент, який заклав двічі Герой Соціалістичної Праці М.О. Посмітний.
В останній день січня у Розквіті було людно, селом лунала музика. Тут відзначали неординарне свято, а саме – 120-річчя з дня народження славетного земляка. Приїхали дочка, онуки, правнуки, керівники району та господарств. Гості й односельці поклали квіти до могили Макара Онисимовича й до могили його вірної дружини – колгоспної трудівниці Пелагії.
– Він любив троянди, – говорить дочка Лідія Макарівна Посмітна, покладаючи букет до підніжжя пам’ятника. – Любив землю і людей, особливо працьовитих, був ласкавим. Я вдячна йому за те, що він нас так виховав.
Актова зала Будинку культури, де зібралися земляки, була переповнена. Під час урочистої частини т.в.о. голови РДА Олександр Чигирьов і голова райради Олег Богоміл вручили колишнім і нинішнім працівникам господарства грамоти і книги Бориса Дуброва «Призьба Посмітного». Керівники району впевнені, що приклад Посмітного буде надихати на добрі звершення ще не одне покоління хліборобів.
– Багато всього можна згадати. Коли виступав Макар Онисимович, до нього всі дослухалися, бо він говорив по-простому, але дуже емоційно. Посмітний стверджував, що тільки роботою можна досягти високих показників господарювання, – говорить Герой України директор ТОВ «Маяк» Зінаїда Гришко.
Такий девіз славетного хлібороба знаходить своє відображення і в сучасному господарстві, яке цього року домоглося найвищих урожаїв по району, має відзнаки кількох усеукраїнських агровиставок, серед яких – диплом переможця за вирощування овець каракульської породи. Нині агрофірма обробляє майже сім тисяч гектарів. Сільгосппідприємство відновило племінний завод української червоно-рябої породи корів. Поголів’я складає 400 голів ВРХ, із них дійне стадо – 300 голів. Надій – 16 літрів з корови. Овець – 800 голів.
– Ми намагаємося бути гідними імені засновника нашого сільгосппідприємства, – говорить т.в.о. директора Василь Довжанський.
Він підкреслює, що в агрофірмі постійно переймаються проблемами громади.
Сучасність і минувшина переплелися, адже вони тісно пов’язані. Лише можна собі уявити, наскільки потужним було джерело Посмітного, якщо воно вирує донині.
Того дня лунали спогади людей, які знали його особисто, а молоде покоління, немов губка, всмоктували в себе ті розповіді. Згадали і видатного керівника підприємства Валерія Тітенка, який доклав чимало зусиль до розвитку господарства, і Олександра Родіка, який очолював його останні 10 років.
Макар Онисимович залишив по собі не лише свою мудрість і приклад власного життя, а й міцне коріння, з якого виросло розлоге дерево достойних нащадків великого трударя.
– Я складаю родове дерево. І оскільки в Розквіті майже всі між собою родичі, то пропоную охочим долучатися і складати свій родовід, щоб їх можна було поєднати, – говорить онука Посмітного київлянка Олена Федоренко.
Змінюватимуться часи та пори року, приходитимуть нові покоління, але приклад легендарної людини беззмінно, немов яскрава зірка, вказуватиме шлях у краще майбутнє.
