З ініціативи Кабінету Міністрів протягом березня-квітня в Україні проходить серія круглих столів із питань бюджетної децентралізації. Представники Мінрегіонрозвитку, Державної фіскальної служби, Міністерства освіти й науки, Міністерства охорони здоров’я обговорюють із представниками місцевої влади ключові моменти майбутніх змін.
– Децентралізація влади й фінансів, – говорить представник Мінрегіонрозвитку Сергій Шаршов, – неможлива без внесення змін до Конституції. Указом Президента створено робочу групу, яка займається їх розробкою.
– Підготовлені зміни до Конституції є комплексними та системними, – говорить заступник директора департаменту місцевих бюджетів Міністерства фінансів України Галина Маркович. – Це кардинальні зміни в частині фінансового забезпечення місцевих бюджетів і нові підходи в їхніх взаєминах із Державним бюджетом. Це робиться з метою впровадження прогресивних методів управління державними коштами, а також для законодавчого декларування бюджетних правил і стимулювання місцевих органів влади до нарощування доходів місцевих бюджетів.
– Надходження до місцевих бюджетів, – розповідає представник Державної фіскальної служби Вікторія Попова, – станом на 1 березня цього року, склали 12 мільярдів 997,5 мільйона гривень.
У січні-лютому цього року місцеві бюджети поповнилися на 352,9 мільйона гривень податку з реалізації підакцизних товарів через роздрібну мережу. Також до бюджету країни надійшло
2 мільярди 84,6 мільйона гривень податку на майно. Дана сума складається із трьох частин: 2 мільярди 60,7 мільйона гривень земельного податку, 20,9 мільйона гривень податку на нерухоме майно і 3 мільйони гривень транспортного податку.
За даними Мінфіну, місцеві бюджети одержать додатковий ресурс до загального фонду в розмірі понад 22 млрд грн. На місця передано в управління 100% податку від оплати за адміністративні послуги, 100% податку на прибуток комунальних підприємств, 10% податку на прибуток підприємств приватного сектору. На додачу запроваджено акцизний податок на роздрібну торгівлю пивом, алкогольними напоями, тютюновими виробами й нафтопродуктами за ставкою 5% вартості реалізованого товару. Об’єднані громади, чиї бюджети дорівнюються до бюджетів міст обласного значення та районів, будуть одержувати 60% податку з доходів фізичних осіб.
У дореформений період податок із доходу фізичних осіб (ПДФО) ішов до місцевих бюджетів. Реформа залишає на місцях тільки 60%. При цьому 60% місцевих витрат перейшли на різні дотації та субвенції з Держбюджету, зокрема медичну, освітню та субвенцію на підготовку робочих кадрів. Мимоволі створюється враження, що суть передання фінансових повноважень на місця полягає у стягненні акцизів на алкоголь, тютюн і паливо. Виходить, щоб вселити в місцевий бюджет фінансову впевненість, жителям міста й області треба більше курити, пити і їздити на машині. Звичайно, не акцизом єдиним жива людина. Крім нього, з Держбюджету передано ще кілька вищеперелічених джерел. Але один із основних бюджетотворчих податків – ПДФО – лише частково залишається в розпорядженні місцевої влади. Доля доходів від роботи Одеської митниці поки що взагалі не обговорюється. Таким чином, реформа міжбюджетних відносин, виношувана довгі роки, зробить наш регіон менш фінансово самостійним, ніж він був.
«Що робити місцевим бюджетам? Як здобути хліб насущний…» – запитаєте ви. «Що краще будуть працювати органи місцевого самоврядування в адмініструванні податків у повному обсязі, зокрема й акцизного, то більше буде надходжень до місцевого бюджету», – відкажуть вам під час обговорення цього питання. Будемо чекати змін до Конституції, які дадуть правові основи для ухвалення базового законодавства в різних сферах, зокрема і в частині місцевого самоврядування, а також втілення цих законів у життя.
