…На село Легедзине, що на Черкащині, наступав піхотний полк вермахту. П’ятсот прикордонників, спустивши з повідків 150 службових собак, кинулися в рукопашну сутичку на озброєний полк. Перед смертю командир батальйону Філіппов устиг побачити, як гітлерівських вояків, що скорили всю Європу, ганяють як зайців і рвуть на частини чотириногі прикордонники. Тільки поява на полі бою німецьких танків урятувала полк окупантів від ганебної втечі!
З батальйону Філіппова не вижив ніхто. Ані люди, ані собаки. Розповідаючи цю історію в 26-му Одеському прикордонному загоні, ветеран із заходу України, що приїхав на святкування 45-ї річниці від дня заснування Одеської обласної громадської організації «Ветеран кордону», не міг стримати сліз.
У славетній історії прикордонний військ подібних епізодів – сотні. Якщо говорити про Одещину, то тут був єдиний 1941 року факт контрнаступу, коли прикордонники й моряки зухвало висадилися на протилежний берег Дунаю і довго утримували цей плацдарм. А скільки разів мужність і героїзм «зелені берети» проявляли в мирний час!..
Вітаючи ветеранів-прикордонників усіх поколінь, командир Одеського прикордонного загону полковник Андрій Михайлович Ігнатьєв відзначив, що досвід і знання, які вони мають, є справжнім золотим фондом. Сьогодні ця громадська організація об’єднує понад 300 ветеранів-прикордонників, 47 учасників бойових дій в Афганістані, 55 вдів прикордонників. Ветеранів кордону вітав представник Одеської облдержадміністрації Олександр Горинцев – сам полковник запасу, який командував Одеським прикордонним загоном з 1992-го по 1995 рік.
Почесний прикордонник України, полковник у відставці Михайло Антонович Березов, що очолює сьогодні ветеранську організацію, відзначив, що великий внесок у її становлення зробили полковник прикордонних військ у відставці Микола Іванович Ковальов, полковники запасу прикордонної служби, почесні прикордонники України Михайло Григорович Кузнєцов і Микола Миколайович Воронков.
Державний кордон – єдиний організм. Багато які з ветеранів починали службу на віддаленій Вилківській заставі. Жителі містечка на воді завжди подавали допомогу воїнам у зелених кашкетах, шанобливо до них ставилися. І не випадково Вилківським міським головою обрано підполковника прикордонної служби у відставці Миколу Тихоновича Дзядзина, одним з його заступників теж став офіцер-прикордонник. На урочистих зборах в Одеському ордена Червоного Прапора прикордонному загоні від імені Вилківської міської ради ветеранам-побратимам вручили 14 грамот із пам’ятними адресами.
Із широко розкритими очами стежили за зустріччю ветеранів-прикордонників і слухали їхні спогади про службу учні 82-ї одеської школи. Можливо, цього дня хтось із хлопчаків вирішив стати прикордонником.
