Перспективний план добровільного об’єднання громад, розроблений обласною владою, стривожив усі села. Спокійно почував себе лише райцентр Фрунзівка, який має об’єднати всі 53 населені пункти району.
Як і годиться, Фрунзівський селищний голова Тетяна Пустова надіслала пропозиції всім громадам. Але далеко не всі пристали на них. З радістю погодилися об’єднатися лише найближчі громади, які звикли вирішувати всі нагальні питання у районному центрі.
Перші хвилі обурення і страху перед невідомим прокотилися у Затишанській та Перехрестівській сільських радах. У кожній із них вважають, що теж можуть стати окремими центрами новостворених територіальних одиниць і об’єднуватися із Фрунзівкою не мають бажання. Люди почали стукати в усі двері, вони написали листи керівництву області, народному депутатові Олександру Пресману, депутату облради Петру Хлицову та багатьом іншим посадовцям. Невдоволені процесом децентралізації влади, представники сільських рад прагнули, аби їхню думку почули і врахували при розгляді перспективного плану під час сесії обласної ради. Зрештою в області погодилися утворити у Фрунзівському районі дві громади – з центрами у Фрунзівці та Затишші. Але таке рішення знову не вдовольнило певну частину району, бо на сполох тепер вдарили у Перехрестівській громаді. Перехрестівці, мешкаючи у третьому за величиною населеному пункті, будь-що прагнуть самостійності, об’єднавшись із сусідніми Новозаріцькою та Онилівською сільськими радами. Тож коли відбуваються чергові збори жителів села, люди облишають усі свої справи і поспішають до Будинку культури, аби визначитися з тим, як жити далі.
– Колись у дитинстві ми всі боялися «бабайки», а тепер багато хто з нас відчуває страх, чуючи слово «реформа», – звернувся до односельців сільський голова Василь Грекуляк.
Вже вкотре зібрати людей його спонукало те, що деякі високопосадовці не дослухаються до думки на місцях. Але повний провал перспективного плану об’єднання територій, який не підтримали депутати Одеської обласної ради під час останньої сесії, дає шанс нарешті догукатися до влади і зробити чергову спробу утворити ще одну адміністративну одиницю.
– Нині, у період справді історичних перетворень у нашій державі, особисто я покладаю великі надії на новопризначеного голову Одеської облдержадміністрації Міхеіла Саакашвілі, який брав участь у подібній територіальній реформі в Грузії, – відзначив В. Грекуляк. – Вона проходила дуже швидко і їхні експерти говорять про те, що великою помилкою було створення 60 територіальних одиниць. На їхньому місці треба було утворити щонайменше 120. Ми розуміємо: для того, щоб стати центром новоствореної об’єднаної громади, треба забезпечити діяльність відповідних служб – пенсійної, податкової, соціального захисту тощо. Тобто для жителів Перехрестівської, Новозаріцької та Онилівської сільрад необхідно створити всі умови, наблизити до них надання основних соціальних послуг. Відповідно, нам треба розрахувати свої можливості для оплати праці цих служб зі спільного бюджету.
У Перехрестовому 1738 жителів, в громаді досить розвинута інфраструктура: Перехрестівський НВК розрахований на 580 місць, є амбулаторія загальної практики сімейної медицини, дитячий садок та інші об’єкти соціальної сфери.
Крім цього, села Перехрестівської, Онилівської та Новозаріцької сільських рад об’єднує спільна історія, адже в 60-70-х роках це була єдина територія з центром у с. Перехрестове. Та й зона доступності між селами складає 10-12 кілометрів, у той час як до Фрунзівки треба подолати по бездоріжжю 30-35 кілометрів.
Свої думки щодо перспективи стати центром новоствореної громади висловили настоятель Хрестовоздвиженьского храму отець Володимир, директор Перехрестівського НВК Валентина Грицюта, голова ради ветеранів Микола Мельцев, фермер Олександр Шумейко, які виступили за таку пропозицію.
За підсумками кількагодинних зборів громадян перехрестівці вирішили направити звернення до голови Одеської ОДА М. Саакашвілі, голови обласної ради М. Шмушковича, народного депутата України О. Пресмана щодо включення села Перехрестового до перспективного плану формування територій Одеської області як потенційного центру спроможної територіальної громади.
– Ми дуже хочемо, щоб нинішня територіальна реформа не стала черговим «бабайкою», якого бояться всі без винятку малі села, – сказав В. Грекуляк. – Адже йдеться про справді історичні зміни, які визначать існування невеликих населених пунктів. Та чому в цей непростий час не дослухаються до голосу народу на місцях? Це питання, на жаль, залишається відкритим.
