Сміялася, жартувала, дзвеніла українськими піснями слобода, що знайшла прихисток на одному з кутків села Загніткова. Це працівники сільського Будинку культури на чолі з директором Єфросинією Сторож влаштували свято на загнітківській слободі, куди прийшло мало не все село.
За традицією хвилиною мовчання вшановано полеглих у боротьбі за свободу і територіальну цілісність України на Майдані та на сході країни, поіменно згадали всіх односельців, полеглих у боях за визволення Вітчизни. До пам’ятників лягли квіти. На честь загиблих прозвучала пісня-реквієм «Пливе кача по Тисині».
На свято слободи завітав і сільський голова Михайло Сливінський. Після слів вітання він зачитав листа, що надійшов на адресу сільської ради від командування військової частини із зони АТО. В ньому висловлювалася щира вдячність сім’ї Буздуган за зразкове виховання сина Дениса, який достойно виконував свій військовий обов’язок, перебуваючи у зоні АТО.
На честь своїх односельців, що нині захищають цілісність держави на сході України (таких семеро), прозвучала пісня «За честь і славу, за народ».
Особливу вдячність за працьовитість, гарне виховання дітей отримали старожили слободи.
Ведуча Єфросинія Сторож немов клала на рушник стіжок за стіжком, вишиваючи чорними і червоними нитками непрості жіночі долі. І сьогодні всі вони – Євдокія Микитівна Мазур, Олександра Пилипівна Перепеляк, Марія Гаврилівна Рубанська, Домна Федорівна Мазур – прийняли букети квітів, барвисті хустинки з найкращими побажаннями здоров’я і довголіття та щиру вдячність односельців.
Не забули і про наймолодшого жителя слободи – дев’ятимісячного Іллю Афійчука, який отримав іграшкову зброю, з побажаннями ніколи не знати лихоліття війни.
Вшановано ветеранів праці, матерів-героїнь, найкращих господарів, вишивальниць, квітникарок, ткаль, матерів, свекрух і тещ, бабусь і найкращі подружжя. Визначалися найкращі обійстя, найкращий город, найкраща вулиця (такою визнано вулицю Миру).
– Сьогодні непросто влаштувати таке свято, але нашим працівникам культури це вдалося. Спасибі їм за свято душі. Такі заходи наповнюють світ добротою. Нехай же у кожному дворі, на кожній вулиці, на кожній магалі, слободі, між сусідами, у селі та в Україні запанують щирість і злагода, – побажав священик Михайлівської церкви отець Сергій, взявши участь у заходах.
Просто неба простелили палатари, зімпровізувавши великий стіл, за яким помістилися не тільки жителі слободи, а й інші загнітківці та гості села. І злітали одна за одною в небо пісні про щастя, про долю, де ходять поруч журба і радість.
– Працівники нашого Будинку культури надають вагомого значення збереженню і примноженню українського фольклору, донесенню до поколінь обрядів та звичаїв села, його традицій. Такі свята дають змогу дізнатися про захоплення сусідів, доторкнутися до народних витоків, відкрити нові духовні джерела. А де висока духовність, там панують любов і злагода, – переконаний Михайло Сливінський.
