Ой, пливи, віночку, та й по синій хвилі

З 5 до 8 липня, в одному з найчарівніших місць Саврані – на мальовничому березі Південного Бугу - пройшов приголомшливий за масштабом етно-фестиваль «Квітка папороті».

На гостей цього вже традиційного дійства чекала можливість поринути у чарівний світ унікальної природи Савранщини, насолодитися неймовірним заходом сонця, небом у яскравих зорях, місяцем до половини горизонту та п’янким ароматом пахучої м’яти. Тепленько, сонячно, гарно! Та ні… Не просто гарно – казково! Тож, свято Івана Купала слід було відвідати хоча б заради того, аби відчути себе частинкою цього прекрасного краю. Щойно сонце сховалось за обрій, на березі Південного Бугу зібралась величезна кількість савранчан та гостей селища. З вітальним словом до присутніх звернулись керівники Савранського району, які привітали усіх зі святом та побажали гарного настрою і цікавих розваг. А ще, аби кожна дівчина, пустивши віночок за водою, обов’язково знайшла свого судженого. Цьогорічну «Квітку папороті» відвідала чимала посадовців з Одеси та сусідніх районів.

На всіх гостей свята очікувала велика культурно-мистецька програма за участі колективів з різних куточків нашої країни. Аби дарувати людям святковий настрій та співати купальських пісень, до Саврані приїздили кращі фольклорні гурти, вокальні колективи та солісти з Кіровоградської, Вінницької та Одеської областей. З особливим захопленням молодь зустрічала виступи спеціальних гостей фестивалю - гурту «ProstoTip» (м. Київ) та гурту «Пернатий змій» (м. Одеса).

Щедрими оплесками винагороджували савранчани кожну пісню, що їх виконував їх земляк, працівник районного будинку культури  Олег Усатий.

Зірвав бурхливі овації і колектив «Надія» із села Концеба. Це дівчата, які вміють створити гарний настрій фантастичним виконанням українських пісень (хто чув – погодиться).

Як завжди, видовищним був виступ танцювального колективу «Натхнення Савранщини» (кер. Людмила Яновська). Просто замилували гостей фестивалю своїм неповторним співом місцеві зірочки Марина Стешенко та Дарина Войченко. Та й взагалі, всі артисти були в гарному настрої і щедро ділились ним з усіма.

З захопленням спостерігала публіка за музичним батлом «Гопацульки по-савранськи».

А слухаючи запальних артистів із гурту «Степ», навряд чи хтось міг втриматись на місці – танцювали і малі, і старі.

Тішилися на святі дітлахи - адже розваг для них була сила-силенна: батути, гірки, атракціони та багато іншого. Було чим поласувати любителям смачненького – їх частували найкращі господарочки Савранщини. У «Містечку майстрів» кожен міг придбати вироби ручної роботи собі на згадку – прикраси або сувеніри. А коли на небі з'явились перші зірочки, дівчата, вбрані у святковий одяг, взявшись за руки, почали водити хороводи. А компетентне журі визначало володарку найкращого купальського вінка. Треба зізнатись: завдання не з легких, адже у кожної дівчини віночок був прекрасний по-своєму. Та все ж, за результатами відбору, десять володарок найкращих вінків отримали подарунки з рук Савранського селищного голови Сергія Дужія.

Затим, як і годиться, за давньою традицією, наші красуні-дівчата пускали віночки за водою вниз, співаючи: - «Ой, пливи, віночку, та й по синій хвилі. Попливи, віночку, де живе мій милий». Кульмінацією свята стало велетенське багаття, перестрибувати через яке потрібно в парі, аби кохання було міцним.  На тлі місячної ночі танцююче полум'я купальського вогнища виглядало просто казковим.

Здавалось, що це чарівне вогнище палало не лише на галявині, але й у серцях людей, аби залишити по собі яскраві спогади і незабутні враження.

Выпуск: 

Схожі статті