чи визнають його там? І який рейтинг випускників українських вузів на міжнародному ринку праці? – ці та інші питання хвилюють і тих, хто навчає, і тих, хто навчається
Обговорювалася ця проблема і на конференції ректорів Європи, яка відбулася в румунському місті Клуш. Тут, на базі університету, другого за величиною в Румунії, відбувся форум, організований Європейською асоціацією ректорів. У ній взяв участь і ректор ОНУ ім. І.І. Мечникова В. А. СМИНТИНА.
- Справа в тому, що Європа перебуває на шляху до уніфікації і в економіці, і в політиці, і в соціальній сфері, - розповідає Валентин Андрійович. – І доля диплома, його взаємне визнання цікавить не лише наші, але і європейські вузи.
Справді, країни зближуються, об’єднуються, вводять єдину валюту, а ось з освітою до цього часу розібратися не можуть. Припустимо, людина навчається в Англії, а працювати приїхала до Франції. Або навпаки… Як зробити, щоб у людини був універсальний диплом, щоб ніхто не мав сумнівів в її професійній підготовці? За словами В.А. Сминтини, на сьогодні – це досить проблемне питання. Адже у кожної країни свої освітні стандарти, свої навчальні плани і програми. І хоча створена єдина велика хартія університетів Європи, єдиної моделі поки що немає. Як до неї прийти, як подолати суперечки в годинах, навчальних дисциплінах – про це йшла мова на конференції в Румунії. Ще важче вписатися до цієї схеми пострадянським вузам, адже на Заході наприклад, відсутнє поняття “спеціаліст”, а є лише “бакалавр” і “магістр”. Додамо до цього розбіжності в навчальних програмах і стане зрозуміло, що поки що про рівність дипломів говорити зарано.
Але прагнути до цього потрібно. У будь-якому випадку, деякі вузи співробітничають між собою, відпрацьовуючи спільні програми і плани. Можуть бути налагоджені обміни студентськими групами, викладачами. Але і тут не все просто. Чий підпис повинен стояти в дипломі? Адже два ректори не можуть це робити. В.А. Сминтина докладно розповів про співробітництво з французьким університетом Софія – Антиполіс. Наші студенти стажувалися у Франції, до Одеси приїздили працювати викладачі-французи. Але поки що експеримент зупинено, і причини переважно економічного характеру. Держбюджет на це кошти не виділяє, а самим студентам навчання і мешкання в іншій країні не по кишені. Дорого! Отож поки що єдиний диплом – це мрія. Єдиний позитивний приклад – це угода Росії, України і Білорусі про взаємне визнання дипломів.
В. А. Сминтина розповів також про румунський університет Клуш, де відбувалася зустріч ректорів. Цей вуз співпрацює з 120 навчальними закладами з різних країн. За десять років він зробив разючі стрибки у своєму розвитку: лише кількість студентів збільшилася тут в 10 разів. Активно йде будівництво нових навчальних корпусів, хоча вартість лише одного з них складає не менше 3 млн доларів США. Отож на освіту в цій країні грошей не шкодують. У цьому році в ОНУ очікують делегацію з цього вузу. Справа в тому, що румунські колеги запропонували обширну програму співробітництва з одеським університетом. Передбачаються спільні дослідження, обмін студентами і викладачами.
