Будь-який “підкований” тінейджер, відповідаючи на запитання про високі технології, вийме з кишені мобільник або тицьне пальцем у комп’ютер. Про те, що для виробництва мікрочіпів для “мобіл” та “компів” потрібний спеціально оброблений в реакторах кремній, знає мало хто навіть з добре освічених дорослих. Та й включаючи світло та телевізор у квартирі, і діти, і дорослі якось не думають, що джерело електроенергії, яка надходить до нашого міста – Запорізька та Південно-українська атомна станції. Отож від енергетиків, які дають сьогодні близько 50% всієї електроенергетики України, ми залежимо практично всі. Фахівців для цієї галузі готує кафедра АЕС Одеського національного політехнічного університету.

ипустила понад 2300 фахівців, - розповідає доцент кафедри АЕС ОНПУ Олег Зотєєв. – Енергетику сьогодні без перебільшення можна назвати становою галуззю нашої економіки. І готуючи фахівців, ми чудово розуміємо, яка на нас лежить відповідальність.

- Словосполучення “атомна енергетика” в Україні звучить зловісно. Адже всім пам’ятна трагедія Чорнобиля... Як сьогодні працюють на АЕС?..

- Атомна енергетика переживає важкі часи. Сьогодні вичерпані всі резерви, матеріальні запаси. Відповідно, всі ремонтно-профілактичні роботи проводяться “з коліс”. Крім цього, в Україні так і не створено незалежний паливний цикл. Відповідно, тепловиділяючі елементи для наших реакторів доводиться закуповувати за кордоном (а це дуже недешево). Та й надії “євроромантиків” на допомогу Заходу не виправдалися. Обіцяних перед закриттям ЧАЕС грошей на новий саркофаг над зруйнованим 4-им блоком не виділено, як і коштів на добудову двох реакторів на Рівненській та Хмельницькій АЕС. Так що НАЕК “Енергоатом” робить все можливе для самостійної добудови цих блоків.

Проте, зверніть увагу, за всіх цих нелегких умов енергетики не допускають віялових відключень, пам’ятаючи про те, якої шкоди вони завдавали промисловості України в середині 90-х років минулого століття.

- Незважаючи на трагедію ЧАЕС, конкурс на ваш факультет не зменшується, і випускники затребувані. А який рівень підготовки у тих спеціалістів, які вже працюють 5-10 років?

- Командні посади в атомній енергетиці, зокрема і в службах експлуатації енергоблоків, займають спеціалісти, які одержали освіту при СРСР. Як вам відомо, система вищої освіти СРСР була кращою у світі – особливо у сфері підготовки кадрів для атомної та авіакосмічної галузей. Побудова першої АЕС у 1955 році і запуск першого супутника у 1957 р. – переконливий цьому доказ. Тому найближчі 10-15 років ми фахівцями забезпечені.

Якщо під час реформи вищої школи система підготовки спеціалістів-енергетиків залишиться колишньою, то все буде нормально.

- З настанням зими для кожного з нас поняття “енергетика” перестає бути абстрактним. Що ви можете сказати про нашу місцеву, комунальну, енергетику?

- Проблеми у “малої” енергетики ті ж самі, що й у великої. Ресурс котельних вичерпаний, не вистачає труб і запорної арматури, а головне – коштів на проведення ремонтів. Вважаю, що “пожежними” заходами – зміною керівництва, зміною структури, переіменуванням цю проблему не вирішити. Потрібні чималі кошти, які, я вважаю, у місті є.

Основне у цій ситуації – людський потенціал. Він є. В КП “Одестеплоенерго” та “Одестеплокомуненерго” працює багато наших випускників. Це грамотні і відповідальні люди, і тепло в будинках одеситів сьогодні є саме завдяки їхнім зусиллям. Отже, я сподіваюся, що зміни на краще у “малій” енергетиці не за горами.