дивіться, хто прийшов
– так говорить про фах фокусника лауреат міжнародних фестивалів, член Національної спілки театральних діячів України, артист Одеського театру “Тур де Форс” Едуард ЛЕВЧЕНКО.
Але перш ніж це сказати, гість витяг у мене з-під коміра червону хусточку, яка, звичайно ж, була не моєю. І зробив це так спритно і лагідно, що я не образилася, хоч мене вмить обкрутили кругом пальця.
- Бо, Едуарде, будь-який фокус – це ж усе-таки обман?
- В жодному разі! Це – чарівництво. Фокусник має приходити до людей, коли вони сподіваються дива. Щоправда, частіше його сподіваються, коли розраховувати більше нема на кого. Зустріч зі мною допомагає їм підвестися, вийти з заціпеніння. Навіть ті, кому вже зовсім зле, посміхаються. Грань між можливим і неможливим стає дедалі тоншою. І вони починають вірити вже не в моє, а у власне диво...
- Зрозуміло. Відомі приклади, коли чаклуни справді допомагали людям...
- Знову ви за своє... Я не злий чаклун, а добрий чарівник, і хочу зробити цей світ світлішим, ніж він є насправді.
- Коротше, секрети щастя для вас – не проблема?
- Про всіх не скажу, але одну загадку давно розгадав. Насправді добре може бути тільки тоді, коли поруч немає тих, кому погано. Зрозуміло, що такого не буває. Тому й потрібні чарівники. І ще одна важлива умова – потрібно любити життя таким, яке воно є.
- Судячи з ваших посмішок, своє життя ви любите... Відкрийте завісу, розкажіть, що становить основу вашої творчості?
- На сьогодні – це театр, кіно і фокуси. Але я пробував і далі пробую себе як співак – проспівав пісню з популярною одеською співачкою Світланою Журавльовою, записав декілька власних пісень. Пишу тексти для пісень, вірші, оповідання.
- А може, краще зупинитися на чомусь одному?
- Ні, людині, що живе мистецтвом, нескладно, дуже цікаво і просто необхідно шукати себе в різних видах творчості. Чому сьогодні зупинився саме на фокусі? Я іноді теж замислююся над цим і знаходжу поки що єдине, але цікаве вирішення цього питання. По батькові моє прізвище Трик. Трюк же в перекладі з англійської означає - фокус. Отож, цю можливість дано мені вже при народженні. Чому б із неї не скористатися. І якщо я виступаю на концертах як фокусник, то мене рекомендують – Едуард Трик.
- А в дитинстві чарівний хист виявляв себе, допомагав вам? Якщо не у творчості, то в чомусь іншому?
- Добре запитання. Мені здається, чарівні імпульси вже й тоді давалися взнаки. Хоча здебільшого я був зорієнтований на спорт. Перепробував багато видів спорту: плавання, бокс, туризм, шахи, футбол (грав захисником у команді “Дзержинець”), дзюдо. Потім – бальні танці, але перед юнацьким фіналом чемпіонату СРСР я поламав обидві руки, а моя партнерка з моєю заміною (із другого складу) посіла четверте місце. Пошук тривав і, нарешті, я зустрів королеву... спорту. У легкій атлетиці віддав перевагу бігу. Був стаєром. Бігав і 1500 метрів, і 3, і 5, і 10 кілометрів. Бігав і марафон. А одного разу Бог мені дав шанс. На жаль, я його не використав. А може так і мусить бути… Виграй я чемпіонат України і не програй чемпіонові... 1 секунду – усе сьогодні було б інакше. Але після цієї поразки (друге місце – це поразка, переможець може бути тільки один) я вирішив залишити спорт, бо перехворів на гепатит – хвороба Боткіна, пішов від першокласного тренера – рівних йому не було в місті – і зневірився. У душі оселилася порожнеча, ходив як вичавлений лимон.
- Невже спортсмени можуть дійти такої зневіри?
- Уявіть собі, так. Але якось мій друг, нині артист театру “Тур де Форс” запропонував мені піти на прослуховування до студії кіноактора при Одеській кіностудії. Там саме був набір. Я поміркував і погодився. На вступних іспитах читав Солженіцина, Окуджаву, Крилова і, зрештою, розсмішив журі так, що одна з його складу - Ганна Назар’єва, залила документи кавою.
- А де осягали освітні науки?
- У мене є диплом педагога, я закінчив педуніверситет, але до театру прийшов уже після закінчення студії. Був запрошений до Українського театру, але обрав “Тур де Форс”, у якому граю і донині. Іноді запрошують зніматися в кіно.
- Але не тільки прізвище допомогло вам освоїти останній жанр – фокусника?
- Безумовно. У мене був наставник, артистичний досвід. Дуже допомагає й захоплена реакція глядачів, особливо дітей. Втім, приходьте до театру “Тур де Форс” і самі переконаєтеся в цьому.
- До речі, про театр... Кажуть, у вас енергетичний театр. Що це таке?
- Це, насамперед, – захват. Причому не тільки від гри артиста, трактування ролі, але й від гармонії всіх складових театрального дійства – звуку, кольору, танцю, костюма. У фіналі, як правило, потрясіння, якщо не сказати - шок. Врешті, – це театр, після зустрічі з яким спогади та відчуття залишаються на внутрішньому – енергетичному - рівні.
- Вже гастролюєте, адже назва театру зобов’язує бути у вічному русі?
- Так, мене запросили на гастролі до Америки, але в Одесі в мене за планом дуже цікава зйомка, і поки що почекаю.
- Хотіли б зустрітися з Девідом Копперфільдом, усе-таки це поки неперевершений маг?
- Можливість поспілкуватися з ним у мене є, і якщо все буде, як задумано, то нею не знехтую. До речі, у пана Копперфільда одеські корені, отож нас поєднує не тільки чарівний жанр.
- Ми зустрілися на концерті на честь Дня Миколи Чудотворця, організованому управлінням у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації.
- Так, я часто виступаю на концертах, організованих цим управлінням. Почнемо з того, що його начальник Л.С. Акімова давно опікує наш театр. Вона багато зробила для нашого колективу і в організаційному, і у фінансовому плані. А керівник відділу у справах молоді Наталя Лисенко вперше запросила мене як фокусника. Я виступив перед тими, чиїм захисником є Святий Микола.
- Гарна прикмета – попрацювати чарівником з тими, кого захищає Святий Микола... Щоб ви їм побажали?
- Ніколи не занепадати духом. Поставте перед собою мету – і вперед! Хто шукає і вірить – досягне свого.
