Президент України Леонід Кучма дав інтерв'ю телеканалу «1+1», у якому висловився з приводу низки важливих економічних і політичних проблем. Ми нагадуємо нашим читачам основні моменти інтерв'ю Президента.

Путін навчиться в Кучми досягати економічного зростання

Економічний розвиток України «йде висхідною», певен Президент:

— Торік спостерігалося бурхливе зростання промисловості. Майже 16% приросту — удвічі більше, ніж очікувалося. Обробна промисловість в Україні розвивається втричі швидше за видобувну. Це означає, що ми розвиваємося не за рахунок сировини чи напівфабрикатів, ми не будемо сировинним придатком. Торік у нас було стрімке зростання обсягів зовнішньої торгівлі. Експорт збільшився на одну третину. Україна продає більше, ніж купує. У нас позитивний платіжний баланс. Зростає імпорт продукції машинобудування, що в світі називають “інвестиційним” імпортом. Це свідчить про те, що економіка переходить на інвестиційну модель розвитку, оновлюються виробничі фонди за рахунок сучасного устаткування.

На досягнення нашої економіки звернула увагу Росія, яка навіть збирається вчитися в України!

— Мені дуже приємно, що Президент Росії Володимир Путін, оцінюючи наші досягнення, заявив на засіданні уряду Російської Федерації, що потрібно уважніше придивитися до економічного розвитку України, а можливо, і повчитися, як досягати такого економічного зростання.

Проте радість Росії з приводу успішного розвитку нашої економіки поділяють не скрізь.

— Нам багато хто заздрять за кордоном. Дехто незадоволений саме тим, що наша економіка почала зростати. Декому, можливо, здалося — чи то в нас, чи то на Заході, — що я надто довго займаю крісло президента, і що в них є свій кандидат. Тому що, можливо, на їхній погляд, я недостатньо обстоюю їхні інтереси. А я хочу підкреслити, що я обстоюю лише одні інтереси — українські. Напевно, саме тому і з'явилися всі ці скандали — касетний, кольчужний та інші… Усе це виглядає як відверта дискредитація, яка, на жаль, має чітку мету й легко прогнозовані результати.

«Якщо я можу якось допомогти в досягненні компромісу — я готовий»

Президент певен, що політичну реформу в Україні буде реалізовано:

— Реформу обов'язково має бути завершено. Основні позиції реформи, у тому числі викладені в проекті 4105, підтримують практично всі основні парламентські сили.

Заради політреформи Президент готовий піти на компроміс із опозицією:

— Компроміс із опозицією, безумовно, потрібен, адже опозиція — це невід'ємна частина цивілізованого політичного процесу, нормальної парламентської діяльності. Тому вона обов'язково має брати участь у конституційній реформі. Якщо я можу якось допомогти в досягненні компромісу — я готовий, я ніколи не відмовлявся від співробітництва, скажіть тільки — коли і як.

Але через особисті амбіції опозиціонерам важко погодитися на співробітництво з Президентом:

— Часто в лідерів опозиції відчувається особиста образа. Адже всі вони були при владі. Усі вони мали відношення до того, що зараз самі ж називають «злочинним режимом». Усі користувалися благами. Зрештою, усі непогано нажилися, якщо називати речі своїми іменами. А з влади більшість з них пішли не з власної волі. Звідси намір насолити тим, хто при владі залишився. Слово честі: соромно перед людьми, перед світом. Тільки-но відірвали когось від влади, від, перепрошую, цицьки, відразу ж біжить в опозицію — шукати там іншу дійну корову!

«Опозиція дискредитує не тільки себе, але й державу в цілому»

На думку Глави держави, українській опозиції не вистачає відповідальності:

— Опозиція іноді сповідає відомий принцип: чим гірше, тим краще. І в такий спосіб дискредитує не тільки себе, але й державу в цілому. Нашу опозицію я ніяк не можу назвати відповідальною. Складається таке враження, що вона не вірить у себе. Не вірить, що може чогось досягти.

І ще одна характерна риса наших опозиціонерів. Хто ще, окрім нашої опозиції, має намір вирішити власні проблеми, українські проблеми не в себе, а за кордоном? Наведіть, будь ласка, приклад, щоб представник Польщі, Росії, Словаччини чи Угорщини їздив за кордон і на всіх рівнях паплюжив свою власну державу. Забули історію? За часів Богдана Хмельницького одні їздили до Росії, інші – до Польщі, треті – до Туреччини. Тому й не мали власної держави. Хіба сьогодні незалежна Україна вже встигла набриднути, і знов шукатимемо сусідів — до кого б пристати?

На думку Президента, українській опозиції «не вистачає культури політичної боротьби».

— На превеликий жаль, мова наших опозиціонерів, мова заяв опозиційних фракцій у парламенті відверто ворожа до влади. Слів не вибирають. Як і способів політичної боротьби. Треба сказати прямо: наша опозиція, називаючи себе цивілізованою, може порушити рівновагу в країні, знищити стабільність. Вона підбиває людей на необачні дії. Не приховуватиму — я дуже уважно стежу за цими вправами. І говорю з усією відповідальністю: я не допущу, щоб стабільність була порушена. Як Президент я просто не маю на це права.