В’їжджаючи в Чогодарівку, найперше звернула увагу на фермські приміщення. Навіть здалеку було видно, що там є життя. Від цього аж тепліше стало на душі. Пізніше директор СТОВ “Нива” Віктор Васильович Бондаренко сказав:
– Хоч великих прибутків від тваринництва не маємо, та зберігаємо з практичних міркувань. По-перше, люди мають роботу. По-друге, з ферми – постійні надходження до каси.
Всього в товаристві утримується 380 голів ВРХ, з них – 130 дійних корів. Мають 250 свиней. В середньому за рік від кожної корови надоюють по 3000 – 3500 кг молока. За 9 місяців поточного року вже мають 2800. В господарстві 2500 га орних земель. Землеробство тут, так би мовити, ризиковане. Тому нинішній врожай пшениці – по 32 центнери з гектара – вважається добрим. Та навіть при не дуже високих прибутках тут регулярно і вчасно видається заробітна плата. За рахунок орендної плати всім пайовикам централізовано виготовлено і вручено державні акти, що засвідчують право приватної власності на землю.
Минулий рік був особливо тяжким, тому не змогли повністю розрахуватись за паї. А в нинішньому на кожен пай вже видано по 500 кг пшениці, 300 кг ячменю.
– Ще плануємо додати потроху зерна кукурудзи, олії і цукру, – говорить Віктор Васильович. – До того ж в рахунок орендної плати за паї орють городи, при необхідності для ритуальних послуг виділяють транспорт.
Неподалік від ферми примостився такий собі переробний комплекс (млин і олійня). Обладнання відповідно завезли з Могилів-Подільського та Умані.
– Підтримуємо вітчизняного товаровиробника, – додає В.В. Бондаренко.
До речі, і борошно, і олія користуються попитом не лише у Чогодарівці, а в усьому районі.
Найбільше директора товариства нині турбує те, що зросли ціни на пальне.
– Якщо впродовж року ми виробили продукції на 2,5 млн грн, то з них 1 млн грн йде на придбання ПММ. До того ж, останнім часом його навіть немає в достатній кількості. Пільгове дизпаливо і те ділиться по краплинах. Хіба це нормально?
Поряд з тим радує Віктора Васильовича те, що стабілізація цін на тваринницьку продукцію заохочує людей до розведення великої і дрібної рогатої худоби, свиней. Але те ж зростання цін на пальне може негативно вплинути й на даний процес.
– Усі, хто займається тваринництвом, знають, що допустити спад дуже легко, а от наростити поголів’я досить складно. Причому це справа не одного року, – розмірковує далі В.В. Бондаренко.
Аналізуючи все побачене й почуте, я зрозуміла, що колектив СТОВ “Нива” живе звичайними селянськими турботами, в яких постійно перемежовуються радості з невдачами. Те, що через відсутність пального ще не встигли завершити зяблевої оранки, засмучує цих старанних трудівників. А от гарна озимина радує хліборобів і вселяє надію на майбутній врожай.
Понад 17 років очолює господарство Віктор Васильович. За цей період він добре вивчив кожен метр поля, кожну людину. Знає, кого треба лагідно попросити, а на кого й нагримати аби необхідна робота була виконана вчасно і якісно. Та вимагає він не лише з підлеглих, а й собі спуску не дає, бо доводиться йому клопотатися не лише сільськогосподарським виробництвом. Скажімо, в районі була домовленість, що місцеві агроформування подбають про харчування дітей із малозабезпечених сімей. Та Віктор Васильович вирішив це питання по-своєму:
– Як я ділитиму дітей. Вони ж всі живуть поруч, сидять в одних класах, а я мушу казати їм, щоб одні їли, а інші – ні. Тому вирішив годувати всіх учнів. Трохи нам відшкодовує відділ освіти райдержадміністрації, а решту витрат товариство взяло на себе.
Іноді В.В. Бондаренку доводиться займатись такими справами, що й сам дивується. У селі є церква Олександра Невського, якій вже понад 150 років. Навіть в компартійні часи вона була діючою. А тоді якось так сталось, що залишилась вона без священнослужителя. І ось одного разу в кабінет до Віктора Васильовича приходить старенький дідусь і слізно на колінах просить, аби той поїхав до благочинного і привіз в село батюшку. Спочатку директор товариства навіть розгнівався: ще йому цього бракувало. Та врешті-решт і до благочинного їздив, і в ремонті церкви допомагав. Зрозумів, що обійти ці питання, як і сівбу чи жнива, не можна.
Ширяївський район
