Розповідають, що у перші ж хвилини після затримання він сказав: “Краще б ви мене вбили”. Мабуть, 31-річний Тимофій (ім’я змінено) говорив тоді зовсім щиро. Адже якою б жорсткою не здавалася людина, якою б обережною вона не була, ховатися від правосуддя не місяці, а роки дуже нелегко. Особливо, коли ти молодий, коли на вулицях тобі посміхаються дівчата, а вогні ресторанів великого міста ваблять до себе. А тобі це недоступно, бо ти обрав таку долю для себе сам...
... Затримали його зовсім випадково, хоча багато хто вбачає у тому, що сталося, перст долі. Молода масажистка, до якої на прийом вдома записався симпатичний клієнт, відчула щось негаразд. І зателефонувала подрузі, у якої були запасні ключі від квартири. Через кілька хвилин на вулицю Космонавтів в Одесі виїхав наряд міліції разом з турботливою подругою масажистки.
- Ми увійшли до квартири, - розповідає оперуповноважений Шевченківського відділення міліції Приморського РВ УМВС України в Одеській області Олег Козенюк, - і побачили побиту дівчину із зв’язаними руками і молодого чоловіка. Нас було троє: разом зі мною на затримання виїхали оперуповноважені Борис Марченко та Анатолій Пислар. Звичайно, відіграв роль фактор несподіваності: у нас були ключі, і ми увійшли до квартири дуже тихо. Тимофій, який залякав потерпілу і збирався вже йти з награбованим, у перші хвилини намагався заперечувати свою вину, чинити опір. Але, що зробиш, якщо взяли на місці злочину? Пішла в хід навіть версія, що потерпіла вирішила зайнятися екстремальним сексом і сама попросила зв’язати їй руки за спиною. Проте і побиття (кілька ударів в лице і в живіт) і пограбування до програми навіть найекзотичніших секс-ігрищ явно не входять...
Коли міліція почала збирати інформацію про затриманого, у наданих їм даних виявилися деякі нестикування. А трохи пізніше з’ясувалося, що Тимофій назвався ім’ям свого брата. Сам же затриманий, громадянин Росії, з 1996 року перебуває у міждержавному розшуку за тяжкий злочин – вбивство, скоєне у сусідній державі.
Але це все стало відомо пізніше. А спочатку на оперативників чекав сюрприз: батько затриманого, який мешкав в Одесі і був досить відомий у місті, прийшовши на упізнання (документів при Тимофії не було) відмовився впізнавати власного сина. Щоправда, потім визнав...
... Багато років тому у Новоросійську жила досить благополучна сім’я: тато, мама і два сини. Тоді, до перебудови, коли СРСР був великою єдиною країною, глава сім’ї нічим особливим не вирізнявся. Але подув вітер змін – і тато став лідером однієї з модних і тоді і зараз громадських організацій. Незабаром він переїхав з Росії в Україну, активно підтримував один з національних рухів у Львові, а потім осів в Одесі, купивши недорогу квартирку у старому будинку біля одного з одеських ринків. В окремій кімнаті, яка зачинялася на ключ, у квартирі жив один із синів з подружкою. Іноді приходив і другий син – Тимофій, у якого, як батько знав, були дуже серйозні проблеми із законом. Щоправда, Тимофій у тата довго не затримувався. Якийсь час жив у матері в селі під Одесою. Проте фінансових проблем батькам не створював: перебивався випадковими заробітками, періодично приторговуючи невідомого походження мобільними телефонами.
За собою Тимофій слідкував: чисті недешеві джинси і футболки, модернові бейсболки. І зовнішність у нього була така, що подобається жінкам: високий, підтягнутий, з короткою стрижкою – чи то силовик, чи представник криміналітету...Була у нього і жінка – язик не повертається назвати її коханою. Адже кохання – це повна відвертість. А цій симпатичній молодій жінці Тимофій назвався чужим ім’ям і навіть у хвилини близькості жодного разу не проговорився. Підвів брат, з яким існувала умова про те, як він називатиме Тіму при сторонніх: з п’яну ляпнув справжнє ім’я родича. Кажуть, Тімина кохана дуже здивувалася, що нетверезий молодий чоловік обмовився.
Тимофій, який був у розшуку вже 9 років, втомився ховатися. Поруч жили ровесники з сім’ями, дітьми і нехитрим, але таким бажаним і недоступним щастям: роботою, коханням, можливістю називатися власним ім’ям, чесно заробляти гроші. Він же не міг собі такого дозволити. А гроші були потрібні!
Читаючи газети, він і знайшов, як йому здалося, золоту жилу: масажисток. Оголошення про проведення сеансів східного масажу, якими рябіли газети (хто його знає, який він насправді, цей масаж), давали зрозуміти: тут заробляють, і судячи з усього, непогано. І Тимофій зателефонував по першому ж номеру, що потрапив на очі.
... Оголошення давали зовсім не одеситки: молоденькі дівчатка, іноді студентки, які наймали в Одесі квартири і освоїли на короткотермінових курсах найелементарніші навички масажу. Гроші йшли на оплату квартири, дрібні витрати. Адже серйозний розумний клієнт шукає масажиста не по газетних оголошеннях, а за рекомендацією у серйозному медичному центрі, лікарні або розкрученому салоні, але аж ніяк не на найманій квартирі.
Проте сотня-друга доларів і золоті обручки, ланцюжки у доморощених масажисток були. В однієї (пограбування було у лютому) грабіжник забрав з дому навіть дублянку, яка благополучно перебувала у татовій квартирі кілька місяців до затримання Тимофія і була опізнана хазяйкою.
Сценарій пограбування був дуже простий: домовившись по телефону з потенційною жертвою, молодий чоловік приходив до неї у квартиру у призначений для проведення сеансу час, переконувався, що крім дівчини (а масажисткам в середньому було по 23-28 років) вдома нікого немає, завдавав кілька ударів, щоб залякати жертву, зв’язував їй руки, забирав гроші і цінності і йшов з награбованим. Звичайно, потерпілі до міліції не зверталися: ліцензії на заняття масажем вони не мали і податки звичайно сплачувати державі не збиралися. Збитки ж були не такими значними, а синці від побиття все-таки минають...
Тимофія потерпілі впізнали, впізнали і золото, виявлене у татовій квартирі. Не виключено, що злочини, у яких він зізнався, не єдині, як і те, що він буде екстрадований до Росії на підставі існуючого міждержавного договору. Поки що цей спокійний мовчазний молодий чоловік перебуває в СІЗО, де поводить себе як завжди: скритно і відлюдькувато. Тривале нелегальне існування наклало дуже помітний відбиток на його поведінку...
