Соціологічні опитування напередодні виборів стають мішенню, у яку прагнуть запустити грудку бруду ті, кому експерти “порахували” маленький (на думку самих тих, що запускають) шматок електорального пирога, і об'єктом для написання од від тих, хто одержав приємний результат. Таке ставлення вітчизняна соціологія заслужила “завдяки” різноманітним конторам типу ТОВ “Пупкін і сини”, що створюються за кілька місяців до виборів і малюють позахмарний рейтинг якоїсь партії досягнення вершин лондонського дна. Серйозні соціологічні служби дозволити собі клепати “заказуху” можуть лише один раз, точно так само, як сапери мають право на єдину у своїй кар'єрі помилку.
Український центр вивчення громадської думки “Соціоінформ” і Всеукраїнська соціологічна служба працюють на ринку досліджень електоральних переваг громадян України не перший рік і мають у своєму багажі не одну тисячу досліджень. Їх найсвіжіші опитування відбулися приблизно у той самий час (“Соціоінформ” досліджував думки 1800 респондентів з 8 по 17 лютого, Всеукраїнська соціологічна служба опитала 2250 співвітчизників з 9 по 16 лютого), і за результатами, які отримали соціологи, можна робити досить точні прогнози.
Отже, згідно з “соціоінформівською” цифрою, 72% опитаних, цікавляться значною або великою мірою ходом виборчої кампанії. Порівняно з минулими у 2002 році виборами до Верховної Ради, показник помітно зріс, що свідчить про зростання політичної свідомості співгромадян, більшість із яких, будемо сподіватися, зрозуміли, що вимагати що-небудь від влади можна лише після візиту на виборчі дільниці.
Квотна, а не маршрутна вибірка, була обрана Всеукраїнською соціологічною службою для того, щоб максимально збільшити анонімність опитування. Адже як показує практика попередніх досліджень, особливо під час президентських кампаній 1999-го й 2004-го років, багато респондентів “ховалися” за пунктом “важко відповісти”. Результат служби в певному розумінні збігається з висновком “Соціоінформу” – політична самодисципліна в громадян росте, і прийти до кабінок з урнами 26 березня планують 86% респондентів.
Когорта лідерів, мабуть, встановилася вже остаточно. Відповідно до Всеукраїнської соціологічної служби, це Партія регіонів, за яку в лютому проголосувало б трохи більше 20% опитаних (показник дещо знизився порівняно з січневим опитуванням), трохи зменшилося й число представників колишнього “жовтогарячого табору” – за “Нашу Україну” готові голосувати 15%, за Блок Юлії Тимошенко 14,9% респондентів. Небагато погіршилися електоральні симпатії до комуністів і Народного Блоку Литвина – відповідно 6,3% і 7,2% у лютому проти 6,9% і 7,8% у січні, і помітно ослабнули позиції соціалістів – падіння з 10,4 до 7,7%.
Цифри від “Соціоінформу” корелюються пропорційно до вищенаведеного. Партія регіонів – 26,82%, Блок “Наша Україна” – 19,35%, Блок Юлії Тимошенко – 16,67%, Народний Блок Литвина – 7,72%, Соціалістична партія – 7,09%, Комуністична партія – 4,79%, “Пора-ПРП” – 3,83%. Близькі до заповітних трьох відсотків – “Народна опозиція” Наталії Вітренко і Блок “Не ТаК!”. Регіональні симпатії залишаються незмінними вже не перший рік – Партія регіонів міцно “тримається” на сході й півдні, “НУ” і БЮТ – у центрі й на заході.
У дослідженні “Соціоінформу” цікавий ще один аспект. Загальна кількість респондентів до кінця не впевнених у своєму виборі, становить майже 25%. Тобто, за голоси кожного четвертого виборця партіям і блокам ще можна поборотися. Втім, гарантії того, що “невпевнені” набудуть впевненості раніше, ніж увійдуть до кабінки для голосування, не дасть ніхто.
Згідно з даними “Соціоінформу”, лідером народної довіри продовжує залишатися спікер Верховної Ради Володимир Литвин, у потилицю українському миротворцеві, який завжди перебуває над сутичками, дихає Олександр Мороз, далі з більшим розривом розмістилися Віктор Янукович, Юлія Тимошенко та Віктор Ющенко. Аналогічні показники Всеукраїнської соціологічної служби також сприятливі для парламентського спікера, цікаво ще й те, що Литвину довіряють рівно удвічі більше, ніж вищому законодавчому органу, який він ось вже четвертий рік змушує працювати. Не виключено, що популярності Народного Блоку додає й непогана візуальна реклама, яку респонденти “Соціоінформу” поставили на четверте місце за привабливістю, “народники” обігнали й масований вал реклами “Не ТаК!”, і гламурну рожевість соціалістів.
Загалом, цифри цікаві, і задуматися учасникам електоральних перегонів є над чим. А 26 березня покаже, що почім, адже лише курчат рахують по осені. “Парламентські” голоси українці рахують по весні.
