Восьмирічний Олександр Сандольський з Новоєлизаветівки з гордістю говорить, що він родом з України. Так само стверджує і переважна більшість вихованців Миколаївського притулку для неповнолітніх дітей, позбавлених сімейного затишку, батьківського піклування, родинного вогнища, де вони знаходять турботу і ласку.
Тут тимчасово перебувають до визначення своєї майбутньої долі діти з неблагополучних сімей, напівсироти та сироти. І 14 працівників обслуговуючого персоналу, серед яких бухгалтер, завідувачка господарства, медсестри, вихователі, кухарі на чолі із завідувачкою Людмилою Володимирівною Мадар, замінюють їм рідних матерів. А батьками ці знедолені діти називають директора приватного підприємства “Сегрос” С.Г. Осадчука, котрий постійно надає значну спонсорську допомогу притулку, та Миколаївського сільського голову Г.Г. Дігтяря, який теж опікується проблемами дитячого закладу, він частий гість у дітей.
Завітав сільський голова з подарунком до працівників та вихованців притулку і в урочистий для всіх них день новосілля. Тоді ж привітати з цією небуденною подією з’їхалися сюди і гості з Ширяєвого – працівники служби у справах неповнолітніх райдержадміністрації, районної санітарно-епідеміологічної станції, редакції районної газети “Промінь” та інші. Того дня мешканці притулку переселилися з давно обжитих, але тісних приміщень дільничної лікарні до світлого, затишного і добре впорядкованого корпусу колишньої ЗОШ І-ІІІ ст. Районна влада, дбаючи про поліпшення умов утримання дітей, вирішила виділити це приміщення дитячому закладу, і десятки миколаївців, які перебували на обліку в районному центрі зайнятості, та працівники притулку кілька місяців доводили його до пуття.
На обладнання, умеблювання притулку було виділено значну суму грошей з обласного бюджету, придбано ліжка, шафи, килимові покриття та інше. В найближчій перспективі – придбання комп’ютера, газифікація нового приміщення дитячого закладу.
