Про те, що підготовка до зими – справа першорядної важливості, говорити не доводиться. Набагато перспективніше зайнятися конкретними справами. Тому Фрунзівські райрада і райдержадміністрація задовго до початку зимового сезону затвердили відповідні рішення і розпорядження. У них намічені були конкретні заходи щодо підготовки об'єктів народного господарства і соціально-культурної сфери до опалювального сезону.
На жаль, район на вісімдесят відсотків дотаційний. Левина частка необхідних коштів покривається за рахунок субвенцій з державного бюджету й обласного бюджету розвитку. А їх, як правило, на всіх не вистачає. Не ритмічно виконуються державні програми соціально-економічного розвитку, зокрема українського села.
Про це, зокрема, ми розмовляли з начальником відділу освіти Фрунзівської райдержадміністрації Ігорем Стебловським.
За його словами, всі 17 загальноосвітніх шкіл і навчально-виховних комплексів цілком підготувалися до нового навчального року в цілому і до опалювального сезону зокрема. Десять з них забезпечуються теплом від котелень, а сім – опалюються грубками. Вугілля повинно вистачити до початку нового навчального року. Зараз закінчуються роботи щодо переведення Фрунзівського і Затишанського навчально-виховних комплексів на опалення від газових міні-котелень.
– Однак не все в нас так благополучно, як може здаватися, – далі веде мову Ігор Іванович. – Основна проблема – відсутність коштів, які необхідні для ремонтів навчальних закладів та їх переоснащення. Досить сказати, що за останні кілька років ми не могли забезпечити школи ні фарбою, ні навіть пензликами. Підготовкою шкіл до нового навчального року займалися винятково директори і викладацький склад. У даному разі позитивну роль зіграло також те, що деякі школи мають у своєму розпорядженні земельні ділянки, їх орендують сільгоспвиробники. Таким чином, орендна плата і є тим джерелом коштів, що надходять на утримання шкіл. Інші організовують старшокласників на сільськогосподарські роботи, і таким чином також заробляють гроші для потреб своїх навчальних закладів.
Це, як кажуть, не приклад для наслідування. Педагоги змушені так чинити через убогість коштів, виділених на освіту. Але в житті бувають і непередбачувані обставини. Так, у поточному році по території району тричі промчав ураган. У цілому було зірвано з покрівель навчальних закладів триста листів шиферу.
– Роздумувати особливо було ніколи, – говорить І. Стебловський. – І чекати допомоги практично теж. Довелося в борг брати необхідні матеріали у приватних підприємців і терміново робити ремонт. І такі непередбачувані обставини трапляються нерідко – то на одному, то на іншому об'єкті. У результаті таких боргів у відділу освіти нагромадилося понад 30 тисяч гривень. А отже, потрібно шукати джерела щодо їх повернення, що ми неодмінно і зробимо. Тому що, як говориться, живемо не одним днем.
На жаль, проблеми освіти в районі на цьому не закінчуються. Як і підготовка до зими не зводиться тільки до ремонту шкіл і котелень. Не один рік вже діє державна програма «Шкільний автобус». І за цей час у район надійшов тільки один автобус «Богдан». Ще один автобус було придбано і відремонтовано за рахунок власних коштів. Цього явно недостатньо. А тим часом, І. Стебловський стверджує, що підвезення учнів до школи забезпечується на сто відсотків.
– Шукаємо вихід зі становища, – говорить він. – Наймаємо приватний транспорт – мікроавтобуси, легкові автомобілі і навіть візки, запряжені кіньми.
Недостатньо в районі і дитячих дошкільних установ. В дев'яності роки, коли провадилася реформа аграрного сектору економіки, разом з колективними сільськогосподарськими підприємствами були ліквідовані або зруйновані і дитячі садки. Зараз у деяких селах вони відновлюються. Але, на жаль, використовуються не повною мірою.
– Наприклад, у Павлівці відновив роботу дитячий садок, – говорить Ігор Іванович. – Але на вихованні в ньому перебуває не більше двадцяти дітей. Пояснюється це тим, що жінки залишаються не зайнятими у виробництві, а отже, і діти залишаються вдома, при них.
Вихід вбачається у створенні навчально-виховних комплексів, у яких спільно зі школярами виховуються і п'ятилітні діти. Таких закладів у районі вже декілька. У майбутньому році будуть засновані ще два.
Це, за словами І. Стебловського, не тільки економічно вигідно, але і дошкільники не залишаються поза виховним процесом.
Однак у районі гостро стоїть проблема скорочення числа учнів у школах. Якщо, наприклад, у Новозарицькій ЗОШ чотири роки тому навчалося 100 школярів, то в поточному році тільки 29. Всього ж за дев'ять минулих років чисельність учнів скоротилася на 500 чоловік.
На це вплинуло багато факторів. Зокрема низька народжуваність, переїзд мешканців району в інші краї. Скорочується чисельність населення, зникають з лиця землі села. І ці проблеми навряд чи можна розв'язати тільки на районному рівні.
