Чергові напади на судна УДП у Румунії

4 січня ц.р. у районі 20 – 25 кілометра рукава Борча було скоєно напад на баржу Українського Дунайського пароплавства, яка рухалася у каравані теплохода «Перм». На неї напали 15 чоловік. Вони вимагали спиртне, сигарети, паливо. Обшукали баржу, погрожували шкіперові ножем, виказали намір викинути матроса за борт. Ідучи, прихопили із собою близько 500 метрів тросів.

У перший день Різдва, 7 січня, пірати скоїли напад на теплохід "Капітан Бабкін", що стояв на нічній стоянці на 1110 кілометрі Дунаю. Тільки рішучість екіпажу урвала спробу розкрадання вантажу.

На офіційному сайті УДП заступник голови правління пароплавства Юрій Міцкевич заявив, що судна пароплавства є власністю України. Вторгнення іноземних громадян на борт є порушенням територіальної цілісності і становить загрозу інтересам держави.

Бандитські дії з боку місцевого населення і практично цілковите потурання з боку румунської влади призвели до того, що існує реальна загроза здоров'ю та життю членів екіпажів суден. Крім того, піратство завдає шкоди й діловому іміджу пароплавства. Оскільки вантажоодержувачеві доставляється вантаж не в повному обсязі, до судноплавної компанії висуваються комерційні претензії та штрафні санкції.

Про дунайське піратство вперше заговорили у 2010 році. Тоді жертвою нападу на румунській ділянці річки став теплохід "Зоряний". Того ж року невідомі напали на теплохід УДП "Капітан Антипов", що стояв на рейді порту Галац. У 2011 році напади значно посилилися. Як стверджують фахівці, найнебезпечнішим є район від 240­го до 350­го кілометра річки. У період мілководдя він є альтернативним судновим ходом. Тут провадиться переформування штовханих составів для проходження рукавом Борча­Бала.

Керівництво УДП звернулося до компетентних інстанцій з проханням вимагати від Румунії негайно припинити насильство, сваволю та злочини на румунській ділянці Дунаю, яка – відповідно до всіх міжнародних угод – є річкою, вільною для судноплавства.

Євген МАСЛОВ,власкор «Одеських вістей», м. Ізмаїл При готуванні кореспонденції були використані матеріали сайту Українського Дунайського пароплавства

ЕОМ зі зломом і не тільки…

Високі інформаційні технології глибоко проникли в соціум. І кримінальний світ пристосувався крокувати в ногу із прогресом. Так з'явився новий вид протизаконних діянь, що здобув, на перший погляд, екзотичну назву – кібернетична злочинність.

Перший випадок у хронології української кіберзлочинності був зареєстрований у 1998 році. Тоді ж у Кримінальному кодексі з'явилася додаткова стаття «Незаконне втручання в роботу ЕОМ». Але у зв'язку з нестандартністю діяння виникли труднощі з його кваліфікацією.

Отож, деякі «технарі» стали активно користуватися новим інструментом здійснення корис­ливих намірів. Але завва­живши за немилу для себе аналогію зі зломщиками, що грубо орудують ломиком­фомкою, вони стали називати себе хакерами (з англійського слова hack – руба­ти) або крекерами (від crack — ламати). Проникнення в чужі дані відбувається дистанційно, без безпосереднього контакту з об'єктом крадіжки, і, як правило, анонімно. Це й створює складнощі у виявленні та розслідуванні таких злочинних діянь. На жаль, до правопорушників належать переважно кваліфіковані фахівці.

Такий професіонал розробляє «зломові» програми, зокрема методики перенаправлення грошей на потрібний хакерові рахунок. Інтелектуальна перевага дає йому змогу ставати на чолі піраміди кримінального бізнесу. Він же знає способи приховання слідів злочину.

А обласне управління боротьби з кіберзлочинністю та торгівлею людьми повідомляє про розкриття одного з кіберзлочинів – саме перед новорічними святами. Так, затримано громадянина, який примудрився знайти доступ до сервера компанії «Київстар» і витягнув інформацію про дзвінки абонентів. Він розіслав їм СМС­повідомлення із проханням поповнити рахунки, привласнивши потім ці сплати. Попалися й двоє російських гастролерів, які приловчилися встановити на банкоматі одного досить поважного банку саморобне обладнання для зчитування даних із карток клієнтури. І мали намір знімати з них гроші. Але були вчасно затримані.

Говорячи про питання проти­стояння цьому виду злочинів, старший співробітник відділу організації наукової роботи Одеського державного універ­ситету внутрішніх справ Ігор Воронов називає 4 ба­зові дисципліни, які забез­печують навчання праців­ників правоохоронних орга­­нів. Це кримінальне право, кри­міналістика, оперативно­розшукова діяльність та карний процес, що дають змогу ефективно протидіяти злочинності. Проте актуальним є питання щодо виділення підготовки фахівців, які протистоять кіберзлочинності, в окремий спецкурс. Підстав для цього є доволі! На сьо­годні кіберзлочини, крім несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерів, створення шкідливих програм і технічних засобів, протиправних дій з інформацією, містять у собі й порушення авторських прав, шахрайство, незаконні дії з банківськими платіжними картами, і, нарешті, поширення порнографії в мережі інтернет.

До речі, один нещодавно закритий сайт дитячої порно­графії, що користувався великою популярністю, приносив органі­заторам до 25 тис. доларів на місяць. Гроші за можливість перегляду любителі аморальних видовищ переказували на рахунки платіжних систем через інтернет. Злочинці переводили їх у готівку в банках­партнерах.

Унікальність кримінального феномена, про який ідеться, у тому, що на перший план ви­ходить функціональна грамот­ність виконавця, який просто використовує інформаційні послуги розвинутого суспільства з кримінальною метою.

Складність боротьби з кібер­злочинністю пов'язана з тим, що зафіксувати потрібну інформацію, а головне, надати їй доказової сили в суді досить непросто. Але курсанти ОГУ МВС готові до копіткої праці щодо виявлення та розслідування інноваційних злочинів.

Влад СЛАВІН

У потоці машин

Екіпаж ДАІ виїхав на трасу Іллічівськ – Одеса. Зупинилися на роздоріжжі, поблизу Сухого лиману.

Інспекторам ДАІ не можна ставити свою машину у непомітному для учасників руху місці, зате сам вигляд людей у формі стимулює водіїв не порушувати правил обгону й не перевищувати швидкість, що найчастіше буває на трасі. Але одночасно відпав і мотив до прояву шоферської солідарності, коли вони миготінням фар попереджали колег про «засідку». Це і є профілактика! Коли дорога не патрулюється ДАІ, помічено, що в потоці машин починаються дива автохаосу. Не приживаються у громадян європейські поняття про престижність їзди без порушень!

За манерою керувати автомобілем можна розпізнати риси характеру його власника. Один об'їжджає вибоїну, другий, не шкодуючи ресор, мчить прямо, ледве утримуючи кермо. Дехто гальмує усього за кілька сантиметрів від машини, що стоїть попереду: точніше – на п'ядь від аварійного зіткнення! Є водії, які після зупинки стрімко зриваються з місця. Таке нетерпіння в основному властиве чоловікам. Жінки уважніші й водять рівніше й акуратніше. Деякі водії вітаються з інспекторами, хто по­товариському, хто запобігливо. Але краще так, ніж сперечатися.

Зазвичай відсутність культури водіння пов'язана з невистачанням культури і у поведінці. Є водії, які навмисно зупиняються, проїхавши на два­три корпуси вперед від інспектора, демонструючи неповагу до нього, зневажливо подають документи. Нерідко що дорожча «тачка», то нахабніший власник. Не правило, але й факт аж ніяк не поодинокий.

Але найважче – виявити машину, що перебуває в розшуку. Не тільки у викраденні, коли господар страждає матеріально. Інспектори вважають набагато тяжчим злочин, коли водій втікає з місця аварії, яка принесла потерпілим каліцтва або спричинила чиюсь смерть. Пошук таких утікачів – парафія начальника відділу оформлення матеріалів дорожньо­транспортних пригод, дізнання і розшуку транспорт­них засобів, які зникли з місця пригоди, обласного управління ДАІ полковника міліції Віктора Ковальова.

Не дуже давно на автодорозі Одеса – Мелітополь якийсь водій, тепер уже встановлений, скоїв наїзд на двох пішоходів. 30­річний чоловік і 58­річна жінка загинули на місці. Уже в темний час доби пошуковцям вдалося виявити осколки пластмасової рамки, у яку вставляється номерний знак. На уламку було тиснення «Кіровоград». На ноги були поставлені усі служби, перевірені камери зовнішнього спостереження. Оголосили екстрене звернення до усіх водіїв і диспетчерів таксі, господарів усіх пришляхових торговельних точок, великих супермаркетів. Допомогла професійна пам'ять на машини одного зі співробітників ДАІ Комінтернівського району, який бачив автомобіль, схожий на шуканий, біля села Крижанівки. Там його і знайшли в одному із дворів. Далі встановили особистість власника за держномером, колись зареєстрованим в Кіровограді, і розшукали його в іншій області, де він заліг на дно. Під час слідства з'ясувалося, що одного з тих, кого збив молодчик, можна було врятувати, якби водій відвіз потерпілого до лікарні.

Ще випадок – на Люстдорфській дорозі в Одесі. Чоловіка 53 років на перехідній доріжці­зебрі на смерть збив «мерседес» темного кольору. І помчав геть. Водій написав явку з повинною тільки коли зрозумів, що міліція вийшла на його слід.

Поговоривши із двома патрульними, що обслуговують усі 16 км іллічівської траси, я зрозумів, як непросто розкрити такі ДТП.

– Зараз недаремно звертається особлива увага на озброєння міліції новітніми технічними засобами. Так, на кожному із чоти­рьох постів Одеської області встановлено автоматизовані системи «Рубіж», які здатні зчитувати номер машини навіть на відстані кількох кілометрів. Якщо вона в розшуку, передача інформації стаціонарним і пересувним постам відбувається миттєво. І порушника вже зустрічають! – говорить В. Ковальов.

– Екіпірування ДАІ спецобладнанням дозволяє раціональніше спланувати роботу особового складу?

– Звичайно! Основна робота патрульних переноситься у зони концентрації місць ДТП. Крім того, періодично провадяться спільні профілактичні заходи щодо запобігання викрадень. Вулицями курсують службові автомобілі, і блиск «блимавок» відлякує викрадача. Нещодавно нейтралізовано діяльність групи, яка займалася крадіжками престижних марок «ВМW». Ведеться слідство, знайдено й вилучено 4 такі автомашини. І хвиля викрадень іде на спад. Досвідчений співробітник незамінимий при виконанні головного завдання щодо розшуку транспорт­них засобів і водіїв, що зникли з місць ДТП.

Безслідне зникнення?

16 січня ухвалено припинити пошук Костянтина Шарикова, який 7 січня зник у катакомбах Біляївського району.

У пошуках 22­річного спелеолога­аматора було задіяно 78 чоловік рятувальників МНС та добровольців. До операції також долучилися сільський голова Холодної Балки Володимир Кіров, дільничний Біляївського районного відділу міліції Олександр Карп та батьки юнака – Олена і Олексій Шарикови. В управління МНС вони повідомили про те, що трапилося, лише вранці 10 січня. Працівники МВС забезпечували контрольно­пропускну систему, щоб запобігти несанкціонованому входу сторонніх у катакомби на інших ділянках.

– У даному секторі був обстежений кожний метр підземних ходів. Але жодної зачіпки, крім знайдених поблизу входу особистих речей Костянтина, не виявлено, – повідомив начальник обласного управління МНС Володимир Боделан. – Понад 7 днів ми не лише шукали зниклого, але також відповідали за кожного члена пошукової групи, які багато годин перебували під землею. З'явилася загроза втратити когось із них.

Ідею припинити операцію підтримав начальник Одеського добровільного товариства рятувальників Анатолій Павлов, який 40 років займається подібною роботою. На його думку, підтриману спелеологом­слідопитом Леонідом Ашколуненком, хлопця там просто немає. Тепер міліція відпрацьовує наземні версії.

Марина Любящева