Запитайте у тих, кому вони допомогли…

Любителям «чорнушної» інформації про те, що міліція знімає гроші з перехожих або включає «блимавку», щоб швидше за інших дістатися до магазину, цей матеріал буде нецікавим. Нічого подібного я не побачив під час чергування батальйону особливого призначення «Беркут».

Інструктаж. Орієнтування. По машинах!

Поворот, і позаду залишилися широкі прямі вулиці освітленої частини Черемушок. Зовсім іншою постала вечірня Одеса з кабіни патрульного автобуса…

Ями, на яких, ніби човен на хвилях, стрибала машина, не дозволяли розвинути швидкість. Бетонні блоки, встановлені на проїжджій частині, змушували шукати об’їзд. Чи завжди можна у таких умовах оперативно прибути за викликом?

– Ми повністю дотримуємося транспортної дисципліни, зупиняємося біля світлофорів, пропускаємо пішоходів, що йдуть по «зебрі», – сказав командир взводу В’ячеслав. – Міліція – не привілей. Це робота, яку ми присягали виконувати сумлінно.

Автобус методично петляв темними алеями, задвірками між гаражів. На те й міліція, щоб навідуватися до місць, куди пристойного громадянина не заманиш.

…Убік від світла фар метнулася маленька постать. Дорогу хлопцеві перекрили миттєво. При перевірці документів виявилося, що він нещодавно звільнився. У нього не зник табірний рефлекс уникати правоохоронців. Маленький, круглий, як сніговик з мультфільму, він нічим не був схожим на людину, яка відсиділа за завдавання жертві тяжких тілесних ушкоджень.

Знову поринаємо у провулок. Бійці перевіряють машину з молдовськими номерами. Пасажир, який вивалився із дверей, вибухнувши п’яною лайкою, демонстративно дістав мобільник. Але на цьому й заспокоївся. До слова, багатозначні обіцянки зателефонувати якимось впливовим заступникам, входять до репертуару майже кожного другого дебошира. «Беркути» терпляче роз’яснювали нетверезому громадянинові: він зобов’язаний пред’явити документи працівникам органів МВС, які перебувають при виконанні. Зрештою він зрозумів, підкорився. І вже спокійно поїхав.

Цікаво, що прийоми рукопашного бою, з якими в багатьох асоціюється «Беркут», лише частина служби. До професійної підготовки бійців спецпідрозділу входить вміння розмовляти з підозрюваним або затриманим на рівні їхнього розуміння. Знаходити слова, які відвертають потенційного самогубця від останнього кроку. Вести переговори з юрбою, шукати вихід з конфліктної ситуації.

Бувають і казуси. У міліціонерів викликали підозри дії ще двох чоловіків, які копирсалися у занедбаному кутку парку біля калюжі. З’ясувалося, що вони перед сном вирішили… накопати хробаків для риболовлі.

Подібні рейди спрямовані на боротьбу з вуличною злочинністю. Останнім часом почастішали розбої та грабунки. Частіше від інших зазнають нападів молоді жінки. Вони не здатні до реального опору, нерідко поводяться безтурботно та самовпевнено. Таких виглядають біля ломбардів, пунктів обміну валюти, дорогих магазинів мод. Нещодавно на одну приглядну панянку по вулиці 25­ї Чапаєвської дивізії напали невідомі, вихопили з рук ноутбук, дамську сумочку, де лежало майже 2,5 тисячі доларів. Добре, що поруч виявилися патрулі, і грабіжників затримали по гарячих слідах.

Малиновський район Одеси вечорами стає ареною нападів на жителів, вдень же тут часто грабують квартири. А центр міста тримає першість серед автомобільних крадіжок. Місцем частих грабунків став парк ім. Шевченка із прилеглими кварталами. Те ж саме діється у Старобазарному сквері біля вокзалу та на околицях «Привозу». На Ришельєвській хуліган підрізав громадянина.

У Суворовському районі частіше, ніж в інших, знімають колеса з автомашин. Ось і зараз по рації повідомили про крадіжку чотирьох коліс із титановими дисками. Із цим розбирався інший екіпаж «Беркута», який чергував на селищі Котовського.

Чи можна за зовнішнім виглядом розпізнати людину, схильну до злочину, щоб знати, кого уникати? В’ячеслав ділиться спостереженнями.

Сьогодні в суспільстві накопичений великий потенціал соціальної агресії. Але все ж таки наркомани, колишні засуджені, озлоблені безробітні, у яких закон не в пошані, виділяються і на цьому тлі. Після відсиджування обличчя багатьох колишніх ув’язнених набувають особливої сіруватої блідості. Їх відрізняє човгаюча та одночасно насторожена хода, виражена сутулість. Вони цураються світлих кварталів. Ніби намагаючись бути непримітними, прикривають долонею вогник сигарети. Злочинне минуле ще видають наколки. Злодюжки та хулігани носять кепки з низько насунутим козирком. Але їх видають очі, які нишпорять у пошуках того, що погано лежить.

Можливо, того вечора один з таких і бив свою матір, вимагаючи грошей на укол. Але скоро вона сама ж і скасувала виклик. Іноді, на прохання жінки втихомирити чоловіка, що розперезався, або синка працівники «Беркута» чують звинувачення у надмірному насильстві.

Довелося побувати і в більярдній. У бійці, затіяній трьома гравцями, був поламаний столик­підставка під телевізор. Призвідник бійки, доставлений до райвідділу, щиро каявся: «Збиток коп­… ком­пенсую».

Така буденна робота правоохоронців. Чи потрібна вона? Запитаєте в тих, кому вони допомогли.

Тим часом екіпаж на чолі з комвзводу рухався далі. Можливо, саме тому не було у цей день на одеських Черемушках злочину століття. Та так воно й краще.

Сигнал тривоги

Усиновила заради наживи

Мешканці Котовського району міський суд призначив покарання у вигляді двох років позбавлення волі. Ця 49­річна жінка, відповідно до матеріалів справа, усиновила дитину. Шляхетна справа, на перший погляд. Але листаємо папку далі: вона це зробила по завідомо підроблених документах. І – задля наживи!

Громадянка використала закон в своїх інтересах. І підрахувала, що розмір разової матеріальної виплати дорівнює допомозі при народженні первістка. Можна здогадатись, якими намірами керувалась фіктивна мамаша, коли вирішила усиновити дитину, позбавлену батьківського піклування.

На слідстві стало ясно: вона добре знала, що обов’язковою умовою створення прийомної сім’ї є надання до соціальної служби довідки про доходи. Середньомісячний сукупний дохід на кожного члена сім’ї за останні шість місяців повинен бути не нижче прожиткового мінімуму. Але де взяти таку довідку про доходи, якщо жінка ніде не працювала? Сфальсифікувати! І вона подала фіктивну характеристику з місця роботи і таку ж довідку­«саморобку». І впевнено понесла цю «липу» до Котовського районного центру соціальної служби сім’ї, дітей та молоді. Та на перешкоді її махінаціям стали правоохоронці УМВС України на Одеській залізниці, які викрили незаконні дії громадянки.

Як розповів начальник слідчого відділення лінійного відділу на ст. Котовськ майор міліції Сергій Чепіль, стосовно цієї авантюристки було порушено кримінальну справу за двома статтями Кримінального кодексу України. Під час слідства додатково було встановлено, що у 2007 році затримана вже удочеряла дитину, позбавлену батьківського піклування. Проте три роки потому дівчинку було виведено із прийомної сім’ї. В березні 2011 року жінка знову вирішила усиновити малюка та підзаробити грошей. Перед оголошенням вироку вона розкаялась. І не дарма. Суд тимчасово звільнив її від відбування покарання під умовою, що вона протягом одного року не вчинить нового злочину. Та хто знає, на скільки років отримали психологічну травму та дівчинка і цей хлопчик, і як це відгукнеться в їхньому майбутньо­му житті…

Володимир ПАВЛІЧЕНКО

Хабар миліший за службу?

1200 гривень хабара зажадав офіцер віськкомату, щоб допомогти поновити втрачене посвідчення призовника. Воно було необхідне 24­річному юнакові для працевлаштування.

Наступного дня посадовець оформив документ на ім’я призовника, датоване січнем 2004 року. Відмітки в ньому він зробив особисто, сам проставив гербову печатку та власноруч підробив підпис колишнього військового комісара. Співробітники СБУ затримали хабарника на гарячому у приміщенні військового комісаріату під час передачі юнаку підробки.

Також набув чинності судовий вирок військовому комісару­хабарнику, винесений Кілійським районним судом. Кримінальна справа порушена органами прокуратури за матеріалами СБУ стосовно комісара одного з РВК Одещини, який вимагав та одержав хабара від місцевого громадянина за право отримання відстрочки від призову на дійсну строкову службу до Збройних сил України.

УСБУ в Одеській області

Сама техніка проти крадіїв

Акумуляторна клема спрацювала запобіжником проти автовикрадачів

Ними були двоє молодиків, яких патруль Суворовського районного відділу міліції міста Одеси затримав майже о 5­й годині ранку на гарячому під час спроби викрадення авто.

Один з них, 27­річний мешканець сусідньої області, лише місяць тому звільнився з місць позбавлення волі, де відбував покарання за крадіжку. З цим «багажем» Едуард вирушив шукати кращої долі до Одеси, де перебивався тимчасовими заробітками на міському ринку. Знайомцем, а потім і помічником у кримінальних справах Едіка став 24­річний одесит Дмитро. Він підробляв на тому ж ринку і також мав кримінальне минуле.

Шибанувши трохи грошей, приятелі вирішили прогуляти свої кревні. Під ранок, вже добряче напідпитку, Едуард і запропонував Дмитрові викрасти який­небудь простенький автомобіль, щоб потім здати його на запчастини.

Вибір припав на непримітний «ваз­2101», що стояв біля багатоповерхівки. Друзяки, без зайвих зусиль відчинивши дверцята, проникли в салон. Але тут фортуна відвернулася від горе­викрадачів: жадана «копійка» ніяк не хотіла заводитися.

Вже у відділі міліції зловмисники дізнались, що господар старої автівки ще звечора зняв клему з акумулятора. Поки вони вовтузилися з технікою, їх помітили працівники міліції. Втекти сп’янілим хлопцям не вдалося. І від закону не втечуть.

Світлана Білецька

Якщо п’єш – ховай мобільник

Двоє пасажирів поїзду Одеса – Ужгород, 18­річний Віктор і 19­річний Дмитро, прийшли до лінійного відділу на ст. Котовськ із заявами про те, що їх обікрали.

Коли правоохоронці впіймали злодюжку, виявилося, що потерпілі самі довірили свої речі незнайомцеві. Точніше, мимобіжному знайомцеві після спільного розпиття горілки, купленої за його рахунок. Друзі їхали додому на Закарпаття. На Одеському вокзалі їм зустрівся одноліток із Івано­Франківської області. Під час розпиття хлопці наївно виклали свої телефони на стіл, щоб кишеню не давили.

Їхній новий товариш хотів зійти на першій же станції, але для комплекту йому потрібні стали й зарядні пристрої до мобільників. Поки злодій возився, поїзд відійшов від перону, і вийти йому довелося в Котовську. На доріжку він промовив: «Щось стало холодно» – і надягнув нову добротну куртку Дмитра, у кишені якої були ще й гроші. Але хлопці вчасно опам’яталися й виявили пропажу. Друзі дитинства одразу звернулися до міліції.

Кмітливий злодій уже встиг придбати квиток до Тернополя на наступний поїзд. А щоб не нудно було його чекати, зайшов у бар. Де й був затриманий. Крім вкрадених речей, у нього вилучили ключ для відкривання дверей у поїзді. Зрозуміло, для чого? А довірливій молоді – урок!

Володимир ПАВЛІЧЕНКО

Цигарки вилучали з пострілами

Щоб затримати контрабандиста, прикор­донникам Котовського загону довелося застосувати зброю.

Вони помітили, як у прикордонній смузі рухається підозрілий автомобіль. Вирішили перевірити авто. Проте водій «фольксвагена» не відреагував на вимоги наряду і намагався втекти. Для перехоплення правопорушника охоронцям кордону, окрім наряду, довелося задіяти також і групу реагування. Але власник автомобіля дуже хотів втекти, тому відчайдушно тиснув на акселератор.

Тільки кілька пострілів угору, примусили любителя швидкості реально оцінити свої шанси. Коли водій зупинився, стало зрозуміло, чому він так не хотів зустрічі з представниками закону. Так, у затриманому «фольксвагені» було виявлено 15 коробів (9 тисяч пачок) цигарок «Темп», «Астра», «Флуєраш» та «Дойна» молдовського виробництва.

Контрабандний тютюн прикордонники вилучили та передали представникам митниці. А власникові «фольксвагена», яким виявився наш співвітчизник, окрім втрати вантажу, також доведеться нести адміністративну відповідальність в суді.

Попередня сума оцінки цигарок та авто склала 73 тис. гривень.

Південне регіональне управління Держприкордонслужби України