Кібернетичних зломщиків – по руках!

Дедалі більших масштабів у кримінальному світі набуває так звана елект­ронна злочинність. Кількість людей, зайнятих цим промислом, порівняно з представниками інших кримінальних «мастей» невелика. Але суми скоєних ними крадіжок можуть змусити сором’язливо опустити очі будь-якого квартирного або кишенькового злодія.

Так, дев'ять затриманих кібер-злодіїв, що коїли злочини шляхом незаконного проникнення у комп'ютерні схеми, загалом завдали шкоди на 1,2 млн гривень.

Близько року тому правоохоронці відреагували на такі дії створенням обласного управління боротьби з кібернетичною злочинністю. На прес-конференції, присвяченій підсумкам річної роботи, начальник управління Юрій Виходець сказав, що в його структурі два відділи. Працівники одного з них борються зі злочинами у сфері інформаційної безпеки та платіжних систем. Іншого – займаються аналітичною роботою та комп'ютерною розвідкою.

21 чоловік персоналу постійно працюють над виявленням випадків розкрадання грошей із рахунків підприємств. Визначити хакера (комп'ютерного зломщика), який, сидячи за своєю апаратурою, втручається в роботу банківських систем, непросто. Зазвичай зловмисників цікавить мережа віддаленого обслуговування «клієнт – банк».

Як правило, кібернетичного «пахана» шукають серед осіб, що мають хороші навички володіння комп'ютерною технікою, здатних маніпулювати вірусними програмами. Вони «витягають» паролі, знаходять доступ до конфіденційної інформації. А далі цілком традиційним чином формують групу виконавців. Найбільше на цю роль підходять неблагополучні, малозабезпечені люди, громадяни без певного місця мешкання, алкоголіки. Із цього наброду складається ланцюжок, де організатора знає тільки один із людей, що складають групу, – той, до завдань якого належить переведення в готівку грошей, перекинутих із чужих рахунків на потрібний керівникові злочинної схеми.

– Така конспірація також ускладнює впіймання злочинців, зокрема, ватажка групи, – пояснює Ю. Виходець. – У випадку, який ми нещодавно розкрили, одесит мав намір одержати в місцевому банку гроші, завбачливо украдені в іншій області. Їх перекинули через рахунки різних підприємств на території України. І тільки потім перенаправили сюди.

У ланцюжку було п'ять чоловік. Тому, хто переводив гроші в готівку, належало 10 відсотків від загальної суми. Сам організатор виявився приїжджим із сусідньої держави. Це теж типове явище. Таке ж, як кваліфікація програміста у творця ланцюжка. Підозрювані нерідко перебувають у колі самих відповідальних співробітників компанії. Так, один із подібних менеджерів завдав своїй фірмі збитку майже на один мільйон гривень. Він украв, а потім знищив матеріали важливого проекту. Але попередньо цифри та розрахунки передав за плату конкурентам.

Покарання за такі махінації передбачені статтею «Шахрайство», частиною 3, за якою можливе позбавлення волі на термін від 3 до 8 років. За 17 з 23 спрямованих до суду розкритих кримінальних справ винесено звинувачувальні вироки. Потерпілим удалося повернути 80 відсотків від викрадених коштів.

Не доводиться нудьгувати й на фронтах боротьби із поширенням контрафактної продукції, дитячої та комерційної порно­графії, з порушеннями в гральному бізнесі або із зазіханнями на інтелектуальну власність.

Життя триває: виявляються підпільні інтерактивні клуби, гральні заклади. Вже у 2013 році зафіксовано три нові випадки несанкціонованого списання грошей з рахунків підприємств регіону. І потерпілим повернуто понад три мільйони гривень. Сума випереджених збитків від ввезення контрафакту перевищила 5,3 млн гривень.

– Моніторинг інтернету триває, – говорить Ю. Виходець.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті