Трудовий колектив Українського Дунайського пароплавства вражений діями Міністерства інфраструктури щодо призначення чергового голови правління. У листі працівників міністрові Максиму Бурбаку від 13 червня висловлено думку, що така кадрова політика видається експериментом із перевірки пароплавства на живучість.
Здавалося б, «дунайці» могли звикнути до частої зміни начальства. За останні сім років у кріслі голови правління змінилося 11 призначенців, з яких тільки двоє були працівниками галузі.
Передісторія конфлікту
Першим стресом стало подання заяви про облишення цієї посади штатного керівника. Римовка про те, що «Долгов вывел пароходство из долгов», стала крилатою. Справді, близько трьох років тому Олександр Петрович прийняв підприємство в аховому стані. Але зумів погасити заборгованість перед банками на 300 млн гривень. При ньому також повністю компенсовано багаторічну заборгованість перед працівниками за зарплатою.
3 червня О. Долгов подав заяву про відставку за власним бажанням. До прикрості колективу з цього приводу домішувався чималий подив, чому Міністерство інфраструктури так легко погодилося задовольнити його прохання.
Приводом же до збурення стала звістка про можливе призначення виконувачем обов’язків начальника Олега Титамира. З 2007-го по 2008 роки він уже очолював Дунайське пароплавство. І, згідно з довідками з профспілки, увійшов в історію як діяч, за якого підприємство досягло рекордного збитку на 65,4 млн гривень.
1 листопада 2007 року він уклав договір підприємства з кіпрською офшорною компанією «Bardina Shipmanagement Ltd» про передання у фрахт десяти суден. Фірма самовільно передала їх англійським компаніям і «Морському технічному центру» в Одесі. Пізніше на суді з’ясувалося, що в.о. підписав завідомо неправильні протоколи передання суден у чартер. Через півроку у кіпрської компанії почала накопичуватися заборгованість перед УДП за платежами за фрахт і, як з’ясувалося пізніше, заборгованість перед третіми особами за оплатою витрат, пов’язаних із обслуговуванням суден. Це стало причиною їх арешту на території різних держав.
УДП могло повторити долю Чорноморського морського пароплавства, флот якого був проданий через «офшорки» за штучно створені борги. Але, за іншого голови пароплавства, 2009 року десять оскаржених дунайських суден вдалося повернути у власність України. На суді прокурор Дунайської транспортної прокуратури визнав усю пригоду з виведенням суден в офшор злочином невеликої ваги. І обстояв репутацію звинувачуваного, звільнивши від кримінальної відповідальності. Але коли пароплавство виплатило за борги по цій ситуації 18 млн гривень (при тому, що тоді співвідношення гривні до долара було 1:5), осад залишився.
У 2008 році на вимогу трудового колективу з в.о. президента УДП Титамиром було розірвано договір.
Почуйте наші душі
Напередодні подібного кадрового сюрпризу 4 червня відбулося засідання правління, розширене засідання профкому й потім – збори трудового колективу. (див. «ОВ» за 12.06.2014, «Пристрасті за пароплавством», Олег Колєв). Його думка виразилася в листах, направлених на адресу Президента України Петра Порошенка та міністра інфраструктури Максима Бурбака. «Виражаємо крайню недовіру такій кандидатурі. Просимо негайно скасувати призначення Титамира», – сказано у протоколі зборів, відправленому до вищих інстанцій.
Минув тиждень. Відповіді не було. Але стало відомо про те, що М. Бурбак невдоволений протестом «дунайців». Ще більше його невдоволення викликала зустрічна пропозиція колективу про передання повноважень першої особи УДП Володимиру Тостогану, який пропрацював головним бухгалтером пароплавства 25 років.
11 червня 2014 року на сайті МІУ з’явилося повідомлення про призначення Олега Титамира в.о. голови правління УДП з 16 червня цього року. Інформацію зняли через дві години. Але її встигли прочитати у пароплавстві.
12 червня відбулися ще одні екстрені збори трудового колективу, на яких мені вдалося бути присутнім.
– Ми маємо право на моральний захист. Тому хочемо, щоб нас почули, – говорять заступник голови профкому берегових підрозділів Українського Дунайського пароплавства Олександр Манько і голова профкому плавскладу Микола Зубенко.
Цього разу «дунайці» вирішили не довіряти пошті, а передати матеріали протоколу особисто в руки відповідальним лідерам верховної влади. Тому спорядили нарочного, і він відвіз до Києва звернення із проханням розглянути іншу кандидатуру на такий важливий пост, де передав його Валентину Котельному, який є прямим представником Петра Порошенка по Ізмаїлу.
По суті колектив Дунайського пароплавства порушує питання про демократичність кадрового призначення перед усією країною. Є положення, згідно з яким при затвердженні начальника такого великого бюджетоутворюючого підприємства його кандидатуру, висунуту з боку профільного міністерства, погоджують також із облдержадміністрацією і враховують думку штатного персоналу. Працівники мають право голосу вже тому, що саме їм доводиться розхльобувати наслідки помилкових дій своїх безвідповідальних начальників.
За словами першого заступника міського голови Родіона Абашева, не порадилися з цього приводу і з мерією. Просто поставили перед фактом. До ситуації підключився депутат облради від ізмаїльських виборців В’ячеслав Страшилін. Його прийняв губернатор Одеської області Ігор Палиця, який пообіцяв зідзвонитися з МІУ.
13 червня в УДП стало відомо, що призначення О. Титамира скасовано. Але відразу колектив спіткало нове потрясіння: як видно, не сьогодні – завтра на «святе місце» може прийти колишній заступник начальника Державної екологічної інспекції з охорони навколишнього середовища Північно-Західного регіону Чорного моря Олексій Кузьменко. Раніше він не мав досвіду роботи в керуванні судноплавною компанією такого рангу, нагадують профспілкові лідери УДП у черговому листі міністрові інфраструктури. І зазначають, що наслідки його співпраці з Титамиром у 2007 році досі згубно позначаються на будівництві в Кілії судна «Капітан Столбовський». Кузьменко не зміг зарекомендувати себе авторитетним керівником під час роботи в Ізмаїльському порту 2012 року. Його кандидатуру колектив також просить М. Бурбака відхилити. Крім цього – прийняти делегацію з профкому УДП. Переглянути тенденцію призначень згори. Також відновити порядок призначення керівника за погодженням із міською і обласною адміністрацією. «Дунайці» чекають першого керівника пароплавства із профільною освітою та досвідом роботи в морському бізнесі не менше п’яти років.
