Плече до плеча з наукою

В Одеському селекційно-генетичному інституті (ОСГІ) відбулася обласна науково-практична конференція з питань підготовки до проведення сівби озимих культур і підбиття підсумків минулої жнивної кампанії. У ній взяли участь заступники голів райдерж­адміністрацій з питань АПК, начальники та головні агрономи управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій, фермери, вчені.

Відкриваючи конференцію, директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Анатолій Новаковський нагадав присутнім, що цього року аграрії Одеської області зібрали найбільший урожай ранніх зернових та зернобобових культур в Україні – понад 3 мільйонів тонн або на 240 тисяч тонн більше, чим минулого року. При цьому частка пшениці в загальному валу склала 1,9 мільйона тонн. 80 відсотків її відповідає вимогам продовольчої. Понад 60 відсотків – зерно 2-3 класу. За словами керівника департаменту, досягти такого результату вдалося завдяки тісній співпраці аграріїв та вітчизняної науки.

Тему, порушену А. Новаковським, продовжили його заступник Іван Панчишин, завідувач відділу селекції та насінництва пшениці ОСГІ, академік НААН Микола Литвиненко, завідувач відділу селекції ячменю ОСГІ, академік НААН Анатолій Лінчевський, завідувачка відділу фітопатології та ентомології ОСГІ, доктор біологічних наук Ольга Бабаянц, керівник СВК «Дружба» Саратського району, голова обласної організації Аграрної спілки України Георгій Чиклікчи.

Вчені та практики акцентували увагу на найважливіших проблемах, з якими стикаються аграрії області. Насамперед, це систематична нестача вологи в ґрунті, що робить сільськогосподарське виробництво досить ризикованим. На жаль, надії на застосування західних технологій, на які дехто намагається робити ставку, досить примарні, заявив, зокрема академік Микола Литвиненко. І справа не в тому, що вони недосконалі, а в тому, що в тих країнах, де вони поширені, опадів випадає у сто раз більше, ніж у нас, на півдні. І цим усе сказано. Тому вихід у наших аграріїв є лише один: дотримання сучасних вітчизняних технологій, використання якісного районованого насіння сільгоспкультур, здатного протистояти посусі, застосування в оптимальний термін засобів захисту рослин та добрив. Не останню роль в одержанні стабільних урожаїв відіграє науково обґрунтована сівозміна. Тому в таких жорсткихпогодно-кліматичних умовах, не обійтися без тісної співпраці аграріїв та галузевої науки.

Це дуже важливо і для країни в цілому, підкреслив А. Новаковський, тому що агропромисловий комплекс – єдиний сектор економіки України, який стабільно працює з позитивною динамікою. І, без перебільшення, саме на аграріїв покладаються великі надії.

Выпуск: 

Схожі статті