Настала календарна осінь, а з нею – черговий етап хліборобських турбот. Про те, що необхідно зробити аграріям в цей відповідальній період для отримання майбутнього врожаю, наш кореспондент завів мову з першим заступником директора департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Іваном Панчишиним.
– Перш за все, слід засіяти 870 тисяч гектарів озимими культурами, в тому числі: 460 тисяч гектарів – пшеницею, майже 290 тисяч гектарів – ячменем, тисячу гектарів – житом та 120 тисяч – озимим ріпаком, що практично відповідає рівню минулого року.
Але засіяти – замало. Для отримання того, на що розраховуємо, слід забезпечити добір площ після добрих попередників. Зараз віднести до такої категорії ми можемо лише 2/3 площ від їх загальної кількості, або 510 тисяч гектарів. Решта 240 тисяч гектарів – це землі, що звільняться після збирання соняшнику та кукурудзи на зерно.
Отож, збирати ці пізні культури необхідно швидко, без зволікань, аби встигнути підготувати ґрунт до оптимальних термінів сівби озимих. У крайньому випадку альтернативою може бути сівба за стерневими попередниками. Але це не зовсім бажано, оскільки виникають, по-перше, проблеми пошкодження значних площ хлібною жужелицею, а, по-друге, реальною стає загроза захворювання злакових кореневими гнилями. Нагадаю, що в поточному році окремі поля озимої пшениці були списані саме через масове пошкодження цими хворобами.
– Приклади цьогорічних жнив засвідчують, що в тих господарствах, де площі під озимі засівали вчасно і високоякісним насінням, там і врожаї отримали кращі за очікувані, незважаючи на сильну посуху у певні періоди дозрівання хлібів.
– В народі з цього приводу давно і справедливо підмічено: «Що посієш, те й пожнеш». Тому всі розуміють, що визначальним чинником майбутнього урожаю безумовно є насіння. В цілому для забезпечення осінньої посівної нам необхідна 141 тисяча тонн посівного матеріалу. За даними Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, підприємства необхідну кількість насіннєвого матеріалу засипали. Але насторожує те, що з цієї кількості на перевірку до лабораторій надійшло тільки 62 тисячі тонн, або 55 відсотків від необхідного, з них кондиційним виявилось 56 тисяч тонн, або 49 відсотків до потреби. І якщо ми будемо зволікати, можемо взагалі не встигнути отримати результати аналізів. А сіяти неперевіреним насінням – собі дорожче. Більше того, деякі сільгосппідприємства планують використовувати насіння масових репродукцій, що є недопустимим.
– Ще один важливий чинник доброго врожаю – внесення добрив, чи не так?
– Досвід найкращих наших господарств свідчить, що без внесення при сівбі або безпосередньо перед нею 100 кг мінеральної поживи у фізичній вазі на гектар, обійтись сьогодні практично неможливо. Виснажені ґрунти не забезпечують появи дружних сходів та необхідної енергії для їх подальшого розвитку. Гадаю, що більшість агрономів це добре розуміє і, незважаючи на високі ціни, добрива активно закуповує. В цьому плані хотів би відзначити аграріїв Балтського, Болградського, Кодимського, Котовського, Красноокнянського, Овідіопольського та Саратського районів. Разом з тим блізько 50 відсотків від потреби, а подекуди і менше, закупили господарства Ізмаїльського, Ренійського, Ширяївського, Ананьївського, Іванівського та Фрунзівського районів. Отримати ж вагомий урожай без значних капіталовкладень неможливо.
– Не останнє місце посідають і засоби захисту посівів від шкідників, хвороб та бур’янів. Як в цьому плані підготувались аграрії регіону?
– Так, це одна із складових сучасних технологій землеробства. За розрахунками фітосанітарної інспекції, більшість господарств подбали про це завчасно. Та, на жаль, не всі. Передусім це стосується господарств Ананьївського, Білгород-Дністровського, Болградського, Іванівського, Котовського, Савранського і Тарутинського райнів.
– Виходити в поле слід, маючи достатні запаси паливно-мастильних матеріалів…
– Для проведення комплексу осінньо-польових робіт необхідно було накопичити понад 25 тисяч тонн дизельного пального та близько 7 тисяч тонн бензину. Незважаючи на галопуючі стрибки цін на ПММ, на початок посівної накопичено майже 21 тисячу тонн дизпалива (82 відсотки від необхідного) та 5 тисяч тонн бензину (72 відсотки до потреби). У деяких районах мають вже сто відсотків дизельного пального.
Р.S. Рекомендовані оптимальні терміни сівби озимих.
У північних районах: для пшениці: 20 – 30 вересня; для ячменю: 25 вересня – 5 жовтня; для ріпаку: 20 – 30 серпня; у південних та центральних районах: для пшениці: 25 вересня – 5 жовтня; для ячменю: 1 – 10 жовтня; для ріпаку – 25 серпня – 5 вересня. З допустимими термінами: плюс – мінус 5 днів.
