Дев’ять років стоїть на Кілійському суднобудівно-судноремонтному заводі недобудований «Капітан Столбовський». Височіючи на стапель-балках, він схожий на пам’ятник чиновницькій нездатності знаходити господарські розв’язки.

У судна-напівфабрикату є корпус, не доведений до проектних параметрів. Ступінь його готовності ледь наближається до 30 відсотків. У «Столбовського» немає кормового окраю, надбудови, не встановлені навігаційне встаткування, палубні та машинні механізми. А за роки простою під вітрами, дощами й морозами обшивка пошкоджена корозією й процесами природнього старіння металу. Зварні шви вже потребують експертизи. 

Виробничники ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», у складі якого перебуває завод, й гадки не мають, що діяти з цим об’єктом. Добудувати? Продати? Порізати на металобрухт?

А чи з урахуванням тих складнощів та збитків, яких він завдав, і, мабуть, іще завдасть, судно вигідніше потопити?

Остов «Капітана Столбовського» був закладений 2004 року. Тоді пароплавство включили до державної програми розвитку флоту Придунав’я, і на це виділялися кошти. Але передбачене фінансування до 2007 року було припинено.

Можливо, це пов’язано із черговою зміною керівництва компанії. Тоді кермо влади «УДП» було передано Олегові Титамиру. Як писав трудовий колектив у листі до міністра інфраструктури, дії цього начальника досі згубно позначаються на будівництві судна в Кілії.

Тоді ж було заплановане спорудження ще одного такого ж суховантажу-п’ятитисячника. Але розрахунки, зроблені заднім числом, показали, що тонна вантажу, перевезена по аналогічному маршруту одним судном із сумарною вантажопідйомністю 10 тисяч тонн, могла б коштувати майже вдвічі дешевше. Ці факти лягли в основу порушеної кримінальної справи. Але виробниче питання після цього так і залишилося невирішеним.

Здається, не обійшлося без підтасовок чиновників транспортного відомства, які визнали проект безперспективним, коли в нього вже були вкладені чималі кошти.

У 2011 році був ухвалений закон, що забороняє відчуження державної власності. Щоб закрити болюче питання із судном-недобудом, потрібна була політична воля. Але перестрахувальники із транспортного міністерства та Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та зв’язку не ризикнули виконувати господарський маневр. «УДП» ж не має права самостійно продавати нерухомість.

Зараз інстанціями, здатними розв’язати цю господарську ситуацію, є парламент і Кабінет Міністрів України. Туди з пароплавства не раз надсилалися депеші з нагадуванням про поневіряння зі «Столбовським». Але відгуку зверху не надійшло. 

– Сьогодні «Капітан Столбовський» відображений у документах як об’єкт, за яким не завершено роботу бюджетним коштом. По судну ведеться стаття витрат у балансі «УДП», – пояснив голова правління пароплавства Дмитро Баринов. – Добудовувати його нерентабельно. Простіше на такі гроші побудувати або просто купити новий теплохід. Списати теж не можна, бо в державі немає законного механізму списання такої власності. Якби це був завершений об’єкт, можна було б його оцінити, нарешті, уцінити й запропонувати покупцям. Але оскільки будівництво судна застигло в проміжній стадії готовності, його не можна й продати.

Найдоцільніше відправити напівфабрикат на металобрухт.

Нині під митним контролем – устаткування, закуплене 2005 року для «Столбовського». І ліхтери, у яких його доставлено. Усе це займає виробничі площі. Може, коли корпус судна перетвориться на купу металу, проблема відпаде сама собою? Поки що ж напрошується всім добре відомий вислів: якось воно буде…