Хто ж пише «листи щастя»? На жаль, це не завжди дилетантські авантюристи, говорить керівник прес-служби Одеського державного університету внутрішніх справ Олег Сидоренко. Як працівник міліції, в нещодавньому минулому – головний оперуповноважений інспектор департаменту карного розшуку, який багато років присвятив боротьбі із шахрайством і аферистами, він знає, що серед анонімних авторів є психологи, що вміють тонко маніпулювати свідомістю людей. Зазвичай вони майстерно складаюaть послання від привабливих жінок і доводять листування з наївним лицарем до логічного кінця.
Обережно: дівчата
Як зрозуміти, що ці отримані «електронкою» теплі слова – не щире освідчення, а корисливе лукавство? Наприклад, будь-якого романтика мало б насторожити надто полум’яне звертання до нього. Жінка ніколи не стане писати щось типу «здрастуй, мій любий та лагідний» чоловікові, якому навіть не відрекомендована.
Також не варто особливо розпалювати уяву, коли раптом молода особа пропонує зустріч для інтимної близькості. І при цьому не скупиться на обіцянки райського блаженства. Як правило, у таких дівчат в інтернеті прості російські прізвища й рідкісні іноземні імена. Чим може закінчитися побачення з якою-небудь Елеонорою Єгоровою, Ірмою Гусєвою або Неллі Птічкіною?..
– Найчастіше пограбуванням візитера, – говорить О. Сидоренко. – Чоловік з’явиться до призначеного місця із грішми. У нього їх або заберуть силоміць, завдаючи травми, або дівчина підсипле йому в напій клофелін, і він опритомніє в парку на лаві. Властиво, без гаманця. Скаржитися такий потерпілий навряд чи піде, бо постраждає його репутація.
Ризик малий, спокуса велика
Втім, цікава не так схема кримінального сценарію, як принцип, за яким кібершахраї обирають жертву.
Як пояснює О. Сидоренко, жодного особливого принципу немає. Шахраї експлуатують буквально тотальне прагнення людей мати побільше грошей. Скромні зарплати, невеликі випадкові приробітки, злиденні пенсії й неможливість заробити породжують невідступну думку про те, як би розбагатіти. І тисячі людей неспроможні відмовитися від можливості, бодай навіть ілюзорної, стати власником великої суми за одну хвилину. Адже шахраї пропонують внести посильний вклад, а одержати величезний куш. До речі, цим же пояснювалася популярність вітчизняних лотерейних акцій «Мега-лот», «Лото-забава», «Супер Лото». Ризик малий, спокуса велика. Згодом гравці зрозуміли, що це не вкладення грошей, а викидання їх на вітер. Виграє один з мільйона. І те, як правило, це людина не випадкова. Виграшні квитки просто не потрапляють у сферу поширення. А іноземцям за звичкою ще вірять.
Безкоштовний сир – у мишоловці
Перебудовуються й кібершахраї. Їм теж не хочеться гаяти час на те, щоб «розводити» клієнта. Наприклад, листування від імені мулатки або адвоката, що пропонує лжеспадок, може тягнутися довше тижня.
Набагато результативнішою є новітня схема, згідно з якою людині від імені великої компанії пропонується одержати великий виграш. Наприклад, тому, що саме вона, відкривши комп’ютер, виявилася мільярдним відвідувачем «Гугла». Пильність ювіляра легко затьмарюють буцімто присуджувані йому 100 тисяч фунтів стерлінгів. Щасливець може пропустити повз увагу, що присланий йому фірмовий бланк легко виготовить кожен, хто володіє фотошопом. Він квапиться заповнити анкету з персональними даними. І невдовзі приходить відповідь, що для обробки технічної інформації, яка гарантує одержання призової суми, він повинен вислати на зазначений рахунок у Лондоні 50 доларів.
– Шахраїв не підводить також розрахунок на марнославство одержувача щасливого листа. Він пишається тим, що став обранцем. Людям властиві честолюбні мрії про поїздку на Багами, про можливість зміни дідівських «жигулів-копійки» на «лексус», старенького куреня в Маяках на віллу з басейном. І вони забувають, що безкоштовний сир буває тільки в мишоловці, – ділиться практичними спостереженнями О. Сидоренко. – І все-таки головний важіль, що спонукає реагувати на такі пропозиції, – знов-таки жадібність. Розбагатіти, не доклавши жодної праці, не-мож-ли-во!
У хроніці не було випадку, щоб солідна компанія розщедрилася на гроші. А от випадки обману бували.
Не так давно в Одесі одна фірма, видаючи себе за китайську, пропонувала біостимулятори, які, згідно з рекламною заявкою, допомагали акупунктурному лікуванню. За методикою Піднебесної потрібно було прикласти прилад до точки, що сигналить про недугу клієнта, натиснути зазначену в інструкції комбінацію цифр і зцілятися. Після викриття шахраїв з’ясувалося, що стимулятор був лише пультом керування кондиціонером.
Хто ж стає жертвою обману?
Насамперед це люди, обмежені в коштах. Середньостатистичні українці, стурбовані, де взяти відсутню суму, щоб купити дітям квартиру, добудувати дім, сплатити борг перед банком за посівне насіння. Магната, який за вечір знічев’я програє п’ять сотень доларів у покер, авантюрні обіцянки заробити через інтернет-листування не ваблять. Одержавши подібний лист, він його просто видаляє.
Конкретного способу вийти на клієнта у шахраїв немає. Вони просто роблять віялове розсилання листів мільйонними тиражами. Це як стрілянина навмання у зграю качок: хоч в одну та влучите.
Нігерійський адвокат може насправді виявитися безпардонним молодим хакером. А прекрасна креолка – п’ятдесятирічним мужиком, що живе на сусідній вулиці. Вони активні користувачі соціальних мереж. Там і знаходять електронну адресу жертви. Ще більше вдається «розведення» знайомих, чиї матеріальні потреби та сподівання кібершахрай знає заздалегідь. За словами
О. Сидоренка, нерідкою є синхронність між скаргою сусідові на життя та приходом листика із привабливою пропозицією. Причому з натяком саме на те, що найбільше треба клієнтові. Із цієї причини холостякам пишуть мулатки, незаможним нагадують про можливість купити квартиру, у автолюбителів поволі активізують бажання купити дорогу «тачку»-іномарку. Гаданому нігерійцеві відомо, що у вас у скриньці лежить півсуми на омріяну покупку, з ваших же слів. Технологія обману проста, поки є довірливі.
