Морська трагедія в Затоці

18 жовтня Одещина вивісила приспущені прапори із чорними жалобними стрічками. По всій країні горіли поминальні свічки за загиблими в морі. 

Кількість жертв – 14 чоловік.

Катер «Іволга» вийшов з приватної бази в Білгород-Дніст­ровському порту 17 жовтня, о 06.50, на банку, де за­звичай хороший лов бичків. На борту, за уточненими даними Мінінфраструктури, було 36 пасажирів. За визнанням капітана судна в місцевій прокуратурі, понад сорок. 

Врятувати вдалося 23 чоловік, 18-ом із них була потрібна медична допомога. Зі слів урятованих у Білгород-Дністровській центральній райлікарні складено списки потерпілих у катастрофі. Особи загиблих встановлено. 

Картина пригоди така. На 15-ту годину катер повертався назад. Він був уже приблизно на відстані одного кілометра від піщаних берегів селища Затока. «Іволга» йшла курсом на вузьку протоку між морем і Дністровським лиманом. Залишалося зовсім трішки…

Далі – тези розслідування, проведеного виконувачем обов'язків міжрайонного прокурора Білгород-Дністровського району Захар’євим: «О 15.30 здій­нялася велика хвиля, почалася паніка. Усі перейшли на один борт, створився великий крен, у результаті чого судно перевернулося й пішло на дно».

Ситуацію досліджували й одеські яхтсмени, які знають навігаційні складнощі при водінні маломірних суден у даному секторі моря. По суті «Іволга» – це рейдовий водолазний бот 376-го проекту класу «Ярославець». Після перетворення на пасажирське комерційне судно його морехідні якості залишилися колишніми. Владлен Тобак пише: «У 376-го проекту при високій попутній хвилі відбувається різке падіння остійності. Відомо багато випадків, коли такі ж «ярославці» переверталися при попутній хвилі. Та ще й перевантаження! Адже бот розрахований на розміщення тільки 12 чоловік». 

Надвечір 17 жовтня хвиля була «під три метри». На мілководді вона набирає страшної сили. Глибина ж у місці катастрофи зовсім невелика. Суденце лежало на дні, а його лівий борт виступав над поверхнею води. 

Від бічного удару катер перевернувся «пузом» нагору, згадує один із потерпілих. Люди, як могли, дряпалися по днищу, але їх змивало й несло геть. У цьому місці потужна течія. Плавців невблаганно тягне на глибину. При цьому місцева влада не сповіщає відпочивальників про цю небезпеку. Мабуть, щоб не відлякувати туристів. 

Очевидно, корисливі мотиви двигали і власником «Іволги». Плата за морський вояж для кожного склала 350 гривень. Наявність 12 пасажирів не покриває фрахту 7000 гривень, які хазяїн катера платив за його оренду. А коли їх 36, то витрата окуповується, і ще залишається приблизно такої ж величини «навар». Недаремно власник і капітан судна, вони ж батько й син, втекли. Про це сказав голова Одеської облдержадміністрації Міхеіл Саакашвілі, який бере активну участь у розслідуванні затоцької катастрофи. Пізніше губернатор повідомив, що невдовзі капітана знайшли вдома сонного: молодик був «геть п'яний».

На місце пригоди вилетів заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков. За висунутою ним попередньою версією катастрофа сталася через перевантаженість судна втричі над норму. 

Голова комісії з розслідування віце-прем'єр-міністр Геннадій Зубко узагальнює: трагедія – «результат недбалості, злочинного ставлення до людей не тільки з боку екіпажа судна, але й конт­ролюючих служб».

Здивувало, що капітан у критичній ситуації не спромігся подати сигнал нещастя «SOS». Рятувальники довідалися про біду, прослуховуючи переговори по робочій радіохвилі. 

У рятувальній операції брали участь судна Адміністрації морських портів України, Біл­город-Дністровського порту і Держприкордонслужби. Під час подавання допомоги потерпілим один прикордонник зазнав травми. 

До загибелі людей призвела відсутність на борту «Іволги» достатньої кількості рятувальних жилетів. Гаразд що вдалося розкрити рятувальний плотик. На ньому дісталися до берега 14 чоловік. 

Комісія вирішила підняти «Іволгу», не чекаючи на те формальної згоди її зниклого власника. Можливо, хтось залишився всередині судна. Точної кількості пасажирів на катері капітан не знав. Хоча повинен був! 

Наявне також порушення правил капітанією порту, де дають дозвіл на вихід судна в море. Не були виконані й інші інструкції з користування маломірними суднами. Наприклад, катер відчалив не з того місця, де значився за реєстрацією. Пішов без належного попереднього огляду, без запису в черговому журналі. Залишається з'ясувати, «протабанили» чиновники чи навмисне закрили очі на порушення при відправленні катера на риболовлю. 

На жаль, сьогодні багато хто з тих, що стоять при кермі безпеки морського судноплавства, бачили море з тапчанів Ланжерону. Дивно, наприклад, і те, що головним аварійним комісаром із розслідування катастрофи призначено міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства,  а не профільного міністра інфраструктури. Той, своєю чергою, переклав відповідальність на плечі свого заступника Васькова. 

Мінінфраструктури спохопилося! Шукає фінансів, щоб купити додаткову техніку для порятунку людей на воді. Наполягає на перегляді інструкцій. Пропонує посилити роботу з безпеки пасажирських перевезень, створити в області штаб цивільного захисту, який перевірятиме ліцензійні судна й сертифікати капітанів. Невже берегові чиновники перекваліфікуються на морських контролерів? Чи не схоже це на бажання відвести від себе провину? Поки що весь негатив звалено на голову капітана. Розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 276 (порушення правил безпеки руху… водного транспорту) КК України. Санкція – позбавлення волі терміном від 5 до 10 років.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті