НАЙЦІННІШЕ – ВИЗНАННЯ ЛЮДЕЙ

Л.Я. КОНЮШЕНКО – Чернеченський сільський голова Балтського району

Нелегка сьогодні наша робота. А погодні умови року, що минає, ще більш її ускладнили. Доводиться знаходити додаткові кошти, щоб допомогти людям, особливо старим і дітям.

Повірте, стараємося з усіх сил. Допомагають багато депутатів, місцеве сільськогосподарське підприємство.

Люди на мої старання відповідають своїм щирим словом вдячності. Уже четвертий раз вони обирають мене своїм сільським головою. Отже, вірять мені, сподіваються на свою сільську раду, місцеву владу.

У минулому році в мене був ювілей. Здавалося, подія цікава лише для мене, родини і близьких родичів. Яким же був мій подив, коли селяни влаштували мені справжнє свято, на яке приїхали і керівники району. І серед них дуже шанована мною людина – голова районної ради Жанна Костянтинівна Малиновська.

Таке не забувається ніколи. Це окрилює, дає сили на нові справи.

На знімку: Ж. Малиновська вручає квіти ювіляру – Л.Я. Конюшенко.

МРІЇ ЗБУВАЮТЬСЯ

Ф.С. СІБОВ – голова Арцизької районної держадміністрації

Буквально цими днями виповнилося чотири роки, як мені довірили керувати райдержадміністрацією. Гадаю, це чималий термін, щоб проаналізувати ситуацію, відчути головні тенденції розвитку району.

Незважаючи на всі загальновідомі труднощі, ми не поступаємося позиціями, і дедалі впевненіше посуваємося вперед. Пожвавилися і нарощують виробництво ВАТ ЗБВ, маслозавод, два хлібоприймальні пункти. Зростання щодо минулого року становить 13 відсотків.

Погодні аномалії не зламали наших хліборобів. Район зміг виробити 70 тисяч тонн зерна, забезпечити себе насінням і поділитися навіть з іншими районами. Під майбутній врожай посіяно 32 тисячі гектарів озимини.

Багато зроблено в соціальній сфері. Одержало довгоочікуване тепло ціле місто – Арциз-2. Цілком вирішена проблема теплопостачання шкіл і дошкільних установ, об’єктів медицини, їхнього капітального ремонту. На черзі – забезпечення теплом усіх Будинків культури нашого району. Виконується регіональна програма щодо комп’ютеризації шкіл. Тільки в році, що минає, відкрито 6 таких класів.

Збувається і наша головна мрія: здійснити в районі газифікацію міста і сіл. Вже є технічна документація і надійшли перші кошти на будівництво газоводу Тарутине – Арциз.

І ще один висновок я зробив для себе. Треба частіше бувати серед людей, уважно вислуховувати їхні побажання та прохання. Люди завжди допоможуть і доброю порадою, і своєю готовністю особисто взяти участь у вирішенні проблем, що виникли. Головне, щоб вони знали: ми з ними однодумці і живемо одними турботами. Такий висновок я зробив для себе, взявши участь у роботі 26-ти зборів трудових колективів і сходів громадян за їхнім місцем помешкання.

А спільно діяти, – отже, домогтися потрібного результату, здійснити те, що ще вчора здавалося недосяжною мрією.

З ОПТИМІЗМОМ НА “ТИ”

І.І. ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ – голова Кодимської районної ради

Важко сьогодні доводиться вирішувати багато питань, особливо пов’язаних з соціальним захистом населення, постачанням його питною водою, електроенергією, теплом. Але ми вишукуємо всі можливості, щоб цю термінову допомогу подати, не залишити без уваги запитів людей.

А опорою для мене в цій справі є мої 358 помічників – депутатів місцевих рад усіх рівнів, об’єднаних у 72 постійні комісії.

Багато хто з них бере активну участь у вирішенні соціальних проблем, подає особистий приклад відповідального ставлення до дорученої справи. Як наслідок, незважаючи на несприятливі погодні умови, ми одержали непоганий, як на цей рік, врожай зернових, змогли закласти гарний фундамент під майбутній. Тут лідерами є СТОВ “Промінь”, ім. Мічуріна, “Перемога” та інші.

Промисловими підприємствами району вироблено продукції на 7,6 млн гривень більше, ніж рік тому. Тут істотне збільшення зробили ВАТ “Кодимський консервний завод”, ЗАТ “Завод продтоварів “Ельдорадо” і спиртзавод.

Відбулися зміни й у соціальній сфері. Профінансовано роботи щодо ремонту центральної районної лікарні, шкіл району. Нема заборгованості щодо заробітної плати бюджетних організацій, значно зросли виплати з надання соціальної допомоги населенню.

Новий бюджет, який ми нещодавно ухвалили на сесії районної ради, вселяє дедалі більше оптимізму. Отже, успішніше вирішуватимуться й інші нагальні соціальні проблеми.

І серед них найперша – це газифікація району. А початок є. Уже проплачено майже триста тисяч гривень на виготовлення документації майбутнього газопроводу з боку Котовського району.

Виходить, не стоїмо на місці, а крок за кроком (нехай і не так швидко, як хочеться) рухаємося вперед. І оптимізму не втрачаємо.

БУДЕ БАГАТО НОВОСІЛЬ

В.П. СПРЕЙС – Авангардівський селищний голова Овідіопольського району

На рахунку нашої селищної ради чимало добрих справ. Навіть їхній простий перелік тільки за минулий рік склав би поважний список. А головний його підсумок, на мій погляд, полягає в тім, що люди у нас оточені загальною увагою і турботою, молоді забезпечені роботою, а старі й діти – персональною опікою місцевої влади, сільгосппідприємства “Авангард”.

Тому ми з оптимізмом дивимося у майбутнє, будуємо нові плани щодо благоустрою рідного селища, подальшої його газифікації та забезпечення доброю питною водою. Недалекий той день, коли задзвенять дзвони нового місцевого храму.

Минулий рік для нас буде також пам'ятний тим, що селищна рада справила новосілля. Ми перейшли до розкішного двоповерхового будинку. Разом з нами під одним дахом розмістилося багато соціальних служб.

На святі новосілля голова обласної ради В.М. Новацький сказав, що ми подали дуже гарний приклад. Відтепер щороку у всіх районах області буде будуватися або капітально ремонтуватися один будинок для сільської ради. Отже, буде новосілля і в моїх колег.

ВІРИМО У ЗАВТРАШНІЙ ДЕНЬ

А.С. КОРИТНИЙ - голова Савранської райдержадміністрації

Я, як і всі мешканці мальовничої, неповторної Савранщини, а їх на сьогодні 21700 чоловік, зустрічаю Новий рік з надією, що Україна проживе його у мирі та злагоді, що родюча земля віддасть сторицею за ту працю, що вклали наші хлібороби в підготовку врожаю 2004 року. Очікуємо, що з десяти тисяч гектарів озимих, котрі ввійшли в зиму у доброму стані, зберемо гарний урожай. Хочеться, щоб сади щедро обдарували плодами, щоб наші ліси потішили грибами та ягодами, а Південний Буг наповнив сіті живим сріблом...

Сьогодні людям живеться нелегко. Але, зустрічаючись з трудівниками, молоддю відчуваю радість від того, що вони вірять у завтрашній день, не опускають рук. Тому і я подвійно вірю в те, що все намічене обласною і районною владою, буде виконано заради добробуту людей.

ІСПИТ ВИТРИМАЛИ

Н.А. БЯНОВА – голова Іванівської районної ради

Рік, що минув, нам запам’ятається надовго. Хліборобське серце дотепер болить від тієї величезної втрати, що її завдали несприятливі погодні умови. Що вдієш: сільськогосподарський виробничий цех розташований просто неба і не застрахований від впливу стихії.

І все-таки наші сільські трудівники зуміли не тільки вистояти, але навіть в окремих випадках утримати свої економічні показники. Насамперед, це, гадаю, пов'язано з тим, що в районі збереглися великі сільськогосподарські підприємства. А друге, - це наші чудові люди, що при вмілій організації колективної праці досягають значних результатів. Високого рівня рентабельності за важких погодних умов досягли ПСП “Дружба народів”, ПСП “Ульянівка”, ТОВ “Маяк”, ТОВ “Правда” і багато інших.

Минулий рік мені особливо запам’ятається й тим, що я, молодий голова райради приймала своїх колег – учасників виїзного засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові облради. Оглядини були досить докладні, але дуже доброзичливі. Гадаю, колеги щось перейняли в нас щодо організації робіт соціальної сфери села, розвитку його інфраструктури. Виявили вони цікавість і до роботи самих депутатів місцевих рад, яких у районі понад 250 чоловік. Це – мої активні помічники, які в селах і селищах району ведуть постійну, копітку роботу з вирішення складних соціальних проблем.

...І СВОЯ МУЗИКА

В.І. СМІЛЯНСЬКИЙ – Ярославський сільський голова Саратського району

До нашої сільської ради належать два села, і населення не дуже багато – немає і двох тисяч чоловік. Але живуть наші люди не гірше від інших і не зазнають якогось дискомфорту від того, що перебуваємо вдалині від центральних доріг.

У Ярославці функціонують і дитячий садок, і Будинок культури, і ФАПи. Люди забезпечені питною водою. А піклуються про це працівники новоствореного сільського комунгоспу.

У нашій школі вже є два комп’ютерні класи, інша сучасна оргтехніка. Допомагають спонсори, але й ми її заробляємо. За призові місця в районному змаганні на кращі санітарні умови і територіальне впорядкування сільрада одержала дуже потрібний селу ксерокс.

Поділюся ще однією радістю. Нам вдалося заощадити дещицю грошей. І ми вирішили їх використати на технічне оснащення Будинку культури. Отож, у свята й у нас буде весело під звуки нового музичного центру.

НАГОРОДА ЗОБОВ’ЯЗУЄ

І.П. СИВОКОНЬ – голова Татарбунарської районної ради

- Десятий рік працюю головою районної ради. За цей час всяке було, але більше приємного і радісного від того, що чимось допоміг людям, організував ту чи іншу акцію, спрямовану на вирішення невідкладних питань, особливо в плані соціального захисту населення.

У минулому році місцеві ради, депутати всіх рівнів Татарбунарського району працювали над розв’язанням багатьох проблем, визначених програмою соціально-економічного та культурного розвитку району до 2010 року. Досягнуто чергового успіху: вдалося збільшити валовий внутрішній продукт на 4,6 відсотка і довести його до 38 млн гривень.

По-друге, завдяки сприятливим умовам для розвитку підприємництва і дрібного бізнесу, було створено 477 нових робочих місць. Об’єм капіталовкладень в економіку району зріс на 4 відсотки і склав 5,5 мільйона гривень.

Третє. Триває реформування земельних та майнових відносин. Сьогодні понад десять тисяч мешканців району стали власниками землі та отримали державні акти на право приватної власності. Закінчується процес розпаювання майна колишніх колективних сільгосппідприємств. Повністю задоволено потреби в одержанні земельних ділянок працівників соціальної сфери на селі.

Цей список можна, на щастя, ще продовжувати. А на завершення хочу сказати, що наприкінці минулого року мене нагородили Почесною грамотою Верховної Ради України. Це, звичайно, тішить, але й зобов’язує працювати в подальшому з іще більшою енергією.