На ініціативу правління Одеського відділення Національної спілки кінематографістів України у прес-клубі реформ “Порто-франко” відбулася прес-конференція, у якій взяли участь голова правління Рудольф Отколенко, режисери-постановники Ярослав Лупій, Валентин Козачков, Леонід Павловський, Наталя Збандут, оператор-постановник Леонід Бурлака та директор фільмів Одеської кіностудії Алла Мещерякова. Приводом для прес-конференції стала ситуація, що склалася на кіностудії після призначення нового директора.
Історія питання, стисло, така. Восени минулого року одеськими кінематографістами було подано заяву (під нею підписалися 98 чоловік – працівників студії та членів НСКУ) до Міністерства культури та мистецтв України з проханням: у зв’язку з закінченням терміну контракту з міністерством гендиректора кіностудії Т.О. Яворської, призначити на цю посаду Я.В. Лупія. Від міністра Ю.П. Богуцького, його заступника Т.Г. Кохана були одержані запевнення щодо того, що “все буде нормально”. Проте, 26 грудня 2003 року Т.Г. Коханом, що приїхав до Одеси, було оголошено наказ Ю.П. Богуцького про призначення гендиректором кіностудії О.Я. Неверко.
Того ж дня на засіданні правління Одеського відділення НСКУ було ухвалено заяву, у якій зокрема мовиться: “Ми глибоко обурені і протестуємо у зв’язку з призначенням О.Я. Неверко – всупереч вимогам пленумів НСКУ, бажанню переважної більшості творчих працівників студії та членів ОВ НСКУ призначити на цю посаду Я.В. Лупія. Вимагаємо скасування наказу про призначення О.Я. Неверко”.
Драматичні події, що відбуваються на Одеській кіностудії, набули, таким чином, нового обороту. Шкода, що ми не почули думки другої сторони, - яка будь-якої миті може скористатися з можливості висловити її. Проте, хіба справа в тому, хто має рацію? Головне, - що кіностудія гине! І дуже боляче, що люди, причетні до її долі, не можуть знайти спільної мови та виробити реального плану її порятунку.
Втім, не все так просто. Ми маємо намір повернутися до розмови про долю Одеської кіностудії.
