Ім’я Романа ПЄСІНА відоме не лише минулому, але й нинішньому поколінню одеських боксерів. Він зробив значний внесок у становлення та розвиток боксу Одещини, виховав плеяду талановитих спортсменів. Починаючи з 1998 року, після відходу Романа Пєсіна з життя, влаштовується традиційний турнір з боксу серед дітей та юнаків, присвячений його пам’яті. Організаторами цих змагань виступають управління з питань фізичної культури та спорту облдержадміністрації та Одеської міськради, а також обласна федерація любительського та професійного боксу.
Роман Давидович Пєсін народився у 1940 році в Одесі. Боксом почав займатися у 13 років під керівництвом тренера Георгія Кретова. Свої перші бої на рингу він провів дуже успішно, виявивши неабиякий хист. У 1954-1956 роках він тренується у товариствах “Динамо” та “Воднику” у тренерів Стебліна та Забути. У ці роки спортсмен стає переможцем міських, обласних змагань та Укрради “Динамо”. Після призову до армії, він служив у спортивному клубі армії Одеського військового округу (ОДВО). У ці роки повністю розкрився талант Пєсіна як грамотного та технічного боксера. Він ставав трикратним чемпіоном ОДВО, неодноразовим чемпіоном Одеської області, призером першості України та Молдавії. У 1959 році Пєсін вийшов у фінал першості Збройних сил СРСР, де виконав норматив майстра спорту СРСР. А під час змагань на “Кубок Чорного моря” боксер провів шість міжнародних зустрічей і в п’яти з них здобув перемоги. Після звільнення з армії, Пєсін вступив на факультет фізичного виховання Одеського педагогічного інституту ім. Ушинського, продовжуючи виступи на рингу. У 1965 році на змаганнях Центральної ради ДСТ “Водник”, він завоював звання чемпіона в легкій вазі і, таким чином, допоміг команді Одеси посісти перше командне місце. На цьому турнірі Пєсін провів чотири бої та був визнаний кращим боксером. За всю спортивну кар’єру він 128 разів виходив на ринг і 112 – залишав його переможцем. Ще будучи студентом, почав свою тренерську діяльність і підготував до змагань команду свого вузу. У 1967 році, закінчивши інститут, став тренером ДСТ “Авангард”, а пізніше – “Динамо”. Його вихованці – Олексій Шарапенко та Олександр Голованов стали призерами, а В’ячеслав Ісаєв – переможцем першості України. У нього ж почав тренуватися переможець першості СРСР 1974 року у напівлегкій вазі Михайло Кобилевський. Гордістю Романа Пєсіна став Володимир Кошницький, який успішно виступав на одеському рингу, був чемпіоном Молдавії, сам став тренером і, переїхавши до США, виховав декількох чемпіонів США, зокрема - призера чемпіонату світу 1994 Джоела Скотта.
Наш кореспондент попросив чемпіона Олімпійських ігор у Мюнхені – 72 Якова Железняка поділитися своїми спогадами про знайомство з Романом Пєсіним.
“Вперше я зустрівся з Романом у 1960 році, коли мене призвали до армії. Приїхав у спортроту Одеського військового округу, переступив поріг казарми і першим, хто до мене підійшов – був Пєсін. Так ми й познайомилися.
Коли Роман звільнився з армії, ми неодноразово бачилися. Своє знайомство продовжили в педагогічному інституті – сиділи за однією партою. Там по-справжньому здружилися. Він був гарним співбесідником – з ним можна було говорити на будь-які теми. Коли я готувався до участі в Мюнхенській Олімпіаді, Роман мене дуже підтримував. Знаю, що більшість його учнів блискуче виступали в юнацьких змаганнях, і навіть входили до складу збірної Одеси, що виступала на Спартакіаді України.
Перед самим розпадом Радянського Союзу, Роман почав працювати у торгівлі – в кооперативі, куди пізніше запросив і мене. У нас пішов спільний бізнес, причому головним принципом роботи була чесність та відкритість. Але часи змінюються. Нам працювалося все важче, зокрема через непомірні податки. І в цей час Роман тяжко захворів. Потрібна була операція. Ми консультувалися з різними лікарями – він погодився на її проведення. На жаль, наслідки операції виявилися незворотними, і Роман пішов з життя.
Роман Пєсін справді був видатною людиною. Його життєве кредо – допомагати людям, які його дуже любили та поважали, а на похорон їх прибуло тисячі… Одразу ж після поховання було прийнято рішення дитячий турнір з боксу присвятити пам’яті Романа Пєсіна, і з 1998 року ми проводимо такі змагання”.
До останніх днів свого життя Роман Пєсін брав дуже активну участь у суддівстві змагань, допомагав тренерам та боксерам, як морально, так і матеріально. Був одним із засновників та спонсорів турніру пам’яті Семена Трєстіна. Роман Пєсін пішов з життя, залишивши про себе пам’ять, як про прекрасного фахівця, боксера, товариша та людину з великої літери.
