Сьогодні на Одещині в рамках загальнодержавних програм та обласної програми «Регіональна ініціатива» розгорнуто великомасштабні роботи з будівництва низки найбільш важливих об’єктів. Зокрема, ведеться прокладання автобану Київ-Одеса, Білгород-Дністровського газопроводу. Триває спорудження причалу № 8 в порту «Южний», здійснюється будівництво та реконструкція спортивних споруд в Одесі, Южному, Овідіополі.
Редакція «Одеських вістей» відкрила кореспондентські пункти на цих об’єктах. Сьогодні увазі читачів пропонується репортаж про роботу причалу № 8 в порту «Южний».
“Причал - не просто конструктивне доповнення до загальної довжини причальной лінії порту. Це і своєрідне продовження трудових принципів, установлених колективом”, - говорить начальник вантажно-розвантажувального району № 2 (ВРР № 2) порту “Южний” Микола Зварич. Ми стоїмо на причалі. Внизу хлюпоче вода Григорівського лиману. Два портальні крани готові розпочати рух по рейках...
А наш черговий мікроавтобус котить убік нового терміналу. Минув рівно місяць з часу його урочистої здачі в експлуатацію. Маленький ювілей збігся зі швартуванням до причалу № 8 (його найважливішим складником) п'ятого за рахунком судна. Здавалося б, не дуже висока інтенсивність? Добрий початок – половина діла! В економічній доцільності побудованого терміналу Микола не сумнівається.
Мене цікавлять причини такого ходу виробничих подій. Адже складська територія, що суміжна з причалом № 8, а це 15 тисяч квадратних метрів обладнаної площі, заповнена вантажами, що чекають на своє відправлення.
За вікнами автобуса тьмяно виблискують під зимовим дощовим небом чорні піраміди вугілля. За місяць його перевантажили тут 360 тис. тонн. Розкрили прямокутні лійки спеціальні дробильні машини. У випадку замовлення від клієнта, вони здатні подрібнити великі шматки до фракції потрібних розмірів. Одночасно відбувається відсівання від маси вугілля сторонніх предметів, на зразок дощок, мішковини або уламків дроту. Таким чином, "чорне золото" подається до трюмів очищеним і подрібненим до замовленої кондиції. Надана технічна послуга приносить додатковий прибуток.
Їдемо далі. Ось стріли кранів нависли над штабелями чавунних виливанців. Далі - площа зайнята упакуваннями металу різної форми, якості та призначення. Сляби, штрипси, блюми, - незвично для непрофесійного слуху звучать ці назви. Зате вже зовсім рідними постають у поясненнях труби, арматура, заготовки у вигляді бруса квадратного перетину... Всього цих "залізяк" нагромадилося близько 80 тис. тонн. Залишилися вільними тільки дороги для проїзду перевантажувальних машин, зокрема, гордості технічного арсеналу порту - трьох мобільних колісних кранів-"сорокатонників" типу "Лібхерр".
- Вантаж є! Робота є! Але, на жаль, ми як транспортне підприємство, пов'язане з морем, залежимо від погоди, - говорить заступник начальника ВРР №2 Михайло Лукавецький. - Майже тиждень через циклон було перекрито проведення суден через Босфор. Це вплинуло на роботу всіх чорноморських портів. Не могли ми заводити до порту й судна, що стоять на рейді, через високу хвилю близько двох метрів. От і сьогодні восьмий причал вимушено бездіє з тої ж метеорологічної причини. А ось бачите: поряд, на сьомому причалі, стоїть готовий до виходу в море турецький суховантажник, що взяв на борт вісім тисяч тонн металу. Капітан побоюється шторму і вважає відхід ризикованим.
Ситуація тягнеться з кінця грудня 2003 року. Дисбаланс між кількістю завезеного до порту металу і відвантаженого на судна - явище, що виникло з об'єктивних причин. Залізниця відповідно до свого плану постачань подає замовлений клієнтом метал щодня. За січень на термінал завезено 375 тисяч тонн. Що таке півтори доби в одиницях виміру залізниці? Це близько 500 поданих вагонів. Українська фірма, що звернулася до послуг Южного для здійснення експорту продукції з наших металургійних підприємств, не уриває цей процес. Але при цьому не може знайти перевізника, здатного вчасно забирати вантаж з порту і доставляти за призначенням. І хоча етап тимчасових труднощів починає затягуватися і завдавати незручностей, порт продовжує виконувати функції якісного прийому та зберігання вантажів, зберігаючи стабільність у наданні гарантованих їм послуг.
Ці традиції перенесені й на роботу нового причалу. Недавно від нього відчалило четверте за рахунком з візитерів нового термінала судно "Аттіка". Воно забрало 8 тисяч тонн вантажу на південно-східну Азію. Два суденця-"п’ятитисячника", що днями прийняли з причалів ВРР № 2 до своїх трюмів вміст 120 вагонів, також зняли частину проблеми. Трохи полегшили ситуацію три оброблених до того великотоннажних океанських судна вантажопідйомністю по 70 тисяч тонн, які відійшли з чавунними пацями. Всього за 28 днів докери другого району обслужили 34 теплоходи.
Чверть століття тому Южний створювався, будучи задуманим як перевалювальний комплекс виключно навалювальних-вугільно-рудних вантажів. Однак наприкінці 80-х років минулого століття почалася його переорієнтація на труби та різні види металу - тобто на генеральні вантажі. Тепер погляд у майбутнє за інерцією породжує чутки про продовження причальної лінії за рахунок будівництва комплексу з перевантаження цементу. Що це: очікуваний факт чи ілюзорна версія?
- Про цемент нічого не чув. А будівництво причалу №9 справді фігурує в планах перспективного розвитку Южного, - говорить М. Зварич. - Враховується потреба України в імпортних вантажах. Як експеримент щодо відкриття стійкої лінії такого характеру ми маємо прийняти балкер з 71 тисячею тонн коксівного вугілля, доставленого з Австралії. Це транзитний кокс, що буде перенаправлений для російських металургів. У свою чергу, від них до нас, як до пункту перевалювання, попрямує потік виплавленого ними чавуну. Вірно також те, що ми будемо будуватися, як будували і всі інші об'єкти, без залучення інвестицій, а на основі самофінансування - зі своєї скарбнички.
