За статистикою, кожна третя сім’я відчуває труднощі у взаєминах з підлітками. Здавалося б, зовсім недавно поряд з вами зростав життєрадісний, слухняний малюк. І раптом все змінюється. Виникла необхідність зміни взаємин у сім’ї і з дитиною.
ДИКТАТОРИ І “ДОБРЕНЬКІ”
За деякими винятками всі сім’ї умовно можна розподілити на дві групи. В одних вводиться диктаторська система стосунків: батьки суворо, не аргументуючи, висувають свої вимоги і домагаються від підлітка їхнього неухильного виконання. Така ситуація призводить до поступового назрівання серйозного конфлікту, аж до втечі з дому. Дитина при цьому стає агресивною, некерованою. Або, навпаки, апатичною, тривожною, безвольною. Вона втрачає цікавість до життя і замикається у собі. Інший сценарій поводження батьків полягає у надмірному потаканні всім бажанням дитини. Батьки, ніби боячись пригнітити особистість, що формується, у будь-якій ситуації поступаються дитині, підкоряються її примхам на шкоду власним інтересам. В результаті дитина перетворюється на егоїста, своєрідного домашнього тирана. Будь-яку взаємодію з батьками вона розглядає з позиції власної вигоди. Як основний метод вирішення конфліктних питань, підліток використовує неприхований шантаж і маніпулювання батьками.
“ЗОЛОТА СЕРЕДИНА”
Яким же чином знайти ту “золоту середину” дитячо-батьківських стосунків? Звичайно ж готового рецепту, що стосується оптимальної батьківської поведінки, нема і бути не може. Теоретично зрозуміло, що основним моментом ставлення батьків до підлітка має стати повага і сприйняття дитини цілком самостійною особистістю. А отже, дитина має твердо засвоїти, що, крім прав, вона має ще й обов’язки. Вона уже має розуміти, що кожен член сім’ї зобов’язаний робити свій внесок у життя сім’ї. Батьки також часто забувають, що їх стосунки одне з одним є важливим аспектом виховання підлітка, від якого залежить формування його майбутнього стилю спілкування з людьми.
ВРАХОВУВАТИ ТРЕБА ВСЕ
На практиці під час надання батькам допомоги у виробленні оптимальної лінії поведінки з підлітком і нормалізації внутрішньосімейних стосунків, психологи враховують не лише особливості всіх членів сім’ї, але й сімейні традиції, звички, способи спілкування тощо. Фахівці пропонують свою допомогу у вирішенні проблем, пов’язаних з “важким” підлітком.
