На черговій прес-конференції начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Д.М. ДЕМЧЕНКА йшлося про фінансові підсумки, які зазвичай підбиваються наприкінці календарного року.
Лідер освітян вів розмову з гарним настроєм. Це зрозуміло: майже за всіма показниками намітився стійкий позитив. Розмова почалася з головного: під кінець навчального року більш ніж на тридцять відсотків зросла зарплата педагогів. У березні ц.р. обіцяють підвищити ще на 10,8%. Та й у цілому освітній бюджет минулого (2003 р.) був, за словами Д.М. Демченка, одним з кращих за той період, коли він керує управлінням.
Все це дозволило відкрити дві школи-новобудови у Саратському і Ренійському районах, а також дві нові дошкільні установи. Кількість дошкільнят теж зросла (на 1500 малят), а 80 дитсадків передано в комунальну власність. Останні цифри не так вражають, зате вдалося призупинити демографічну кризу і це вже плюс.
Найменш забезпечені сьогодні - профтехучилища. Всупереч радянським стандартам, коли на робочу школу не шкодували ні коштів, ні сил, наші ПТУ ледве зводять кінці з кінцями. Проте два з них № 27, 35 почали називатися по-новому – вищими професійними училищами автомобільного транспорту і послуг. Це справді перемога, особливо якщо врахувати, що такий найвищий статус вони одержали єдині в Україні.
Але, як кажуть, є і погані новини. В уряду з'явився план передати всі ПТУ винятково на утримання місцевому бюджету. Яка буде доля сільських училищ, здогадатися неважко: вони просто не виживуть. Автор цих рядків запитала про навчально-виробничий центр у селі Старокозачому, про який ми докладно писали. Він теж перший і поки що єдиний у країні. Передбачалося зробити його територіальним центром не лише для навчальних закладів, але і для фермерських господарств. Який місцевий бюджет потягне таке навантаження? За словами Д.М. Демченка, у такого ПТУ повинен бути особливий статус, який передбачає додаткові фінансові вливання з держбюджету (кілька тисяч євро на рік). Щодо цього готується відповідний документ, який повинен підписати губернатор області С.Р. Гриневецький і Кабмін.
Хороший резонанс викликала інформація про те, як відбувається комп'ютеризація навчальних закладів в Одеській області. За минулий рік вдалося придбати 563 одиниці для комп'ютерних класів загальноосвітніх шкіл. Д.М. Демченко висловив особливу подяку народним депутатам України, які не забули свій рідний регіон і допомогли в цьому такому дорогому процесі. Вихід в інтернет мають уже 32 школи області, у тому числі 7 сільських. Прийшла комп'ютерна техніка й у ПТУ, і в позашкільні установи, і в сирітські інтернати. Так, Котовська загальноосвітня школа-інтернат для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського опікування теж одержала устаткування для такого класу. Якщо так і далі піде, то, за словами Д.М. Демченка, у наступному навчальному році буде цілком завершена комп'ютеризація загальноосвітніх шкіл області.
Більше почали приділяти уваги і дозвіллю школярів та підлітків. Так, в області відкрито 22 філії ДЮСШ, 19 підрозділів художньо-естетичного профілю, вісім відділень Малої академії наук. Успішно просувається і програма “Шкільний автобус”. Придбано додатково одинадцять автобусів, а в цілому підвозиться до шкіл 10043 дітей, які живуть у сільській глибинці, що складає понад 90 відсотків від потреби.
На прес-конференції розгорнулася дискусія щодо кадрових проблем, адже відомо, що молоді вчителі у школах не затримуються. У минулому році видано тисячу сто цільових направлень випускникам сільських шкіл, які виявили педагогічні задатки. Скільки з них довчиться і повернеться додому – це ще питання, але без подібної профорієнтації не обійтися. На заміну запропонувати нічого. До того ж, буваючи в районах області, я зіткнулася з прикладами, коли наші випускники їдуть за дипломами у сусідні Вінницьку, Полтавську, Черкаську області, об'їжджаючи стороною одеські вузи. До чого б це?!!
До речі, про вузи. У порівнянні з 2002 роком кількість спеціальностей зросла майже удвічі. Професій стає все більше і різних…Правда, не можна забувати і про головне – працевлаштування молодих фахівців, їхній соціальний захист, про що, до речі, докладно сказано у програмі “Регіональна ініціатива”. Тому реорганізація ПТУ у професійні ліцеї, створення комплексів “вуз – виробничо-технічне наукове підприємство” залишаються пріоритетним напрямком для освіти. Та й нові спеціальності повинні стати не даниною моді, а точно відповідати потребам регіону.
