Через кілька днів – 31 березня - мине два роки, як відбулися останні вибори до Верховної Ради і місцевих рад. Нашу область у парламенті репрезентують 11 депутатів, обраних за мажоритарними округами. Три наших земляки стали народними обранцями за партійними списками.
За час, що минув, наша газета чимало писала про те, як парламентарії від Одеської області працюють безпосередньо у виборчих округах, виконують свої передвиборні програми, зустрічаються з виборцями, відгукуються на їхні запити і звертання.
А от як народні депутати здійснюють свою головну законотворчу діяльність, наскільки вони активні у стінах Верховної Ради, її комітетів та фракцій ми знаємо, на жаль, зовсім мало. Окремі фрагменти із зали засідань, нечасті виступи у засобах масової інформації не дають повної картини.
Висвітлити цей бік їхньої діяльності багато в чому нам допоможуть інформаційні та аналітичні матеріали, які надала громадська організація Фундація “Відкрите суспільство”, яка з травня 2002 року здійснює моніторинг діяльності народних депутатів у Верховній Раді України.
Нещодавно її представники провели прес-конференцію в Одесі. Зустріч вийшла досить цікавою, дала чимало матеріалів для роздумів, які, гадаємо, будуть цікавими і для наших читачів.
ЩО ПОКАЗАВ МОНІТОРИНГ…
Одразу зазначимо, що йтиметься лише про депутатів-мажоритарників. Згадана громадська організація проводить дослідження лише їхньої парламентської діяльності з моніторингу, яка включає такі параметри: присутність депутатів на пленарних засіданнях, кількість виступів з місць і на трибуні, кількість внесених законопроектів і поданих депутатських запитів тощо. Дехто з допитливих читачів посміхнеться: не той, мовляв, підхід для об'єктивної оцінки. Але не поспішатимемо з висновками, а поки що скажемо, що зазначені критерії – не плід суб'єктивної творчості. Вони визначені Законом України “Про статус народного депутата” (стаття 6). Отже, виходитимемо з того, що є і скористаємося результатами досліджень моніторингу роботи наших народних депутатів, в основному, за період минулої четвертої сесії парламенту (вересень 2003 – січень 2004 року).
Для початку, скажемо, що мажоритарники дотримуються різних політичних поглядів, входять до складу різних депутатських фракцій та груп. Найбільша їх кількість – три чоловіки – репрезентують фракцію Народно-демократичної партії. Один перебуває поза фракцією. А поєднує наших народних депутатів те, що всі вони є представниками фракцій і груп, які сформували більшість у Верховній Раді.
А тепер про справи більш конкретні, виходячи з багатьох цифрових показників. Як тут не крути, а доводиться визнати, що наші представники у парламенті не виявляють належної активності. За складеною працівниками Фундації системою оцінок – балів результативності – вони виявилися на нехарактерному для одеситів 21 місці серед регіонів країни.
А от деякі складові, з яких формувався цей невисокий рейтинг. За час минулої четвертої сесії, засідань якої, до речі, вони майже не пропускали, наші депутати 22 рази виступали з місць і стільки ж – на трибуні, виявили 23 законодавчі ініціативи і подали лише 6 депутатських запитів.
Абсолютне лідерство за активністю серед наших депутатів належить представнику фракції Аграрної партії України В.А. Калінчуку, який за час роботи четвертої сесії парламенту 16 разів виступав з місця, 11 – на трибуні, вніс сам або у співавторстві 7 законопроектів (законодавчих ініціатив). А в багатьох інших депутатів за названими параметрами образливі нулі або один виступ чи депутатський запит.
Гадаємо, тут буде доречно нагадати нашим читачам, що за підсумками минулого року найактивнішим депутатом парламенту було визнано нашого земляка Ю.А. Кармазіна, якого обрано за блоком “Наша Україна”. І скажемо для порівняння з іншими, що він за зазначений час 79 разів виступав з місця, 111 – з трибуни, зробив 38 депутатських запитів.
А ЩО ЗА ЦИФРАМИ?
Ще раз зазначимо, що справа не в цифрах, а, головне, що за ними стоїть, яку користь це дало країні, регіону, виборцям.
Спробуємо вникнути у цю складну лабораторію і розповісти читачам про ініціативи наших мажоритарників.
Почнемо ж зі скромних шести депутатських запитів, що були підтримані залою і направлені адресатам. Адже лише через цей канал народний депутат може донести звертання виборців, їхню тривогу за становище на окремих ділянках нашого соціального, економічного та культурного життя прямо на адресу Президента, Кабінету Міністрів, органів Верховної Ради, керівників інших органів державної влади і самоврядування підприємств, організацій, розташованих на території України, незалежно від їхньої підпорядкованості та форми власності.
Двічі з такими запитами звертався народний депутат України М.П. Павлюк. В одному він поставив питання щодо порушення Закону України “Про захист економічної конкуренції” і завдання збитків державі об'єднанням “Укрморпорт”. А другий – викликаний незаконними діями окремих членів Національної ради з питань телебачення, радіомовлення, пов'язаними з видачею ліцензій на мовлення в місті Одесі. Цей запит було подано разом з народним депутатом І.Й. Резніком.
А тепер – про справи законотворчі, у чому народні депутати з повною підставою вбачають своє головне призначення. Нагадаємо, що за період четвертої сесії наші депутати виявили 23 законодавчі ініціативи, де вони виступають як автори або співавтори проектів. Поки що жоден з них не пройшов усі стадії затвердження. Воно і зрозуміло, для розгляду будь-якого законопроекту, та ще в трьох читаннях, потрібно чимало часу. І кожен депутат повинен весь цей період відслідковувати просування свого документу, поки він не буде підписаний Президентом, тобто не стане чинним законом.
Але на цій ділянці вже є перші результати. Якщо рахувати з початку роботи Верховної Ради нинішнього скликання, то наші мажоритарники внесли 69 проектів законів. І шість з них уже підписано Главою держави.
Було прийнято зміни до Закону України “Про металобрухт”, співавтором якого є народний депутат О.О. Козаченко. Це повинно сприяти збільшенню надходження сировини на вітчизняні металургійні заводи, збільшенню експорту металопродукції, збільшенню рентабельності підприємств, надходження коштів до Державного бюджету, а також припинити негативні явища, пов'язані зі зловживанням та корупцією у сфері операцій з металобрухтом.
Додамо, що цей депутат домігся також змін і в законі про податок на додаткову вартість. Там мовиться про скасування деяких дискримінаційних принципів щодо вітчизняних виробників кабельно-провідникової продукції.
Депутат В.А. Калінчук є співавтором законопроекту, який повинен забезпечити безвідмовну роботу сільськогосподарських машин під час різних польових робіт. А поки що багато сільських механізаторів можуть розповісти про те, як тільки що куплені вітчизняні комбайни, трактори, інша складна техніка не витримує навіть одного сезону.
Інший депутат – Ю.Б. Крук – є співавтором законопроекту про реконструкцію та експлуатацію на концесійній основі автомобільної дороги Київ – Одеса на ділянці від Жашкова до Червонознам’янки.
Автором законопроекту про охорону прав і законних інтересів членів сім’ї, стосовно до яких виявляється насильство, є народний депутат В.І. Мазуренко.
З січня поточного року набрали чинності зміни у Законі України “Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту”, автором яких є народний депутат С.В. Ківалов. Тепер до інвалідів війни належать також ті учасники бойових дій, які стали інвалідами у пізніший час в результаті загального захворювання.
Нагадаємо нашим читачам, що С.В. Ківалов нещодавно склав свої депутатські повноваження у зв'язку з його обранням Головою Центральної виборчої комісії.
МАЖОРИТАРНИКИ ПРОТИ ВИБОРІВ ЗА СПИСКАМИ
На письмову пропозицію працівників Фундації “Відкрите суспільство” дати інтерв’ю відгукнулися теж лише троє депутатів. Цілком наводити їхній виступ немає можливості. Але на деякі моменти хотілося б звернути увагу наших читачів.
Як відомо, депутати-мажоритарники були противниками проведення майбутніх виборів до парламенту за пропорційною партійною основою. Ось деякі їхні доводи.
“Існуюча сьогодні система відносин між владою та народом, на жаль, сконструйована таким чином, що при відстороненні умовного посередника – депутата-мажоритарника – велика частина місцевих проблем буде вирішуватися меншою мірою…(О.О. Козаченко).
“Взагалі ж, я ставився негативно (до пропорційної системи виборів – авт.) ще тоді, коли у позаминулому скликанні вводили змішану систему – зробили 225 округів замість 450. Округи збільшили удвічі, з'явилися складності з їх відвідуванням та вирішенням низки інших проблем” (Ю.Б. Крук).
“Якщо всі депутати будуть обрані за списками, як пропонується у формулі пропорційних виборів, то практично жоден депутат не буде прив'язаний до конкретної території. Він нікому нічого не обіцяв і ні перед ким він не відповідає. Це, по-моєму, зовсім не правильно...” (І.Й. Резнік).
Та все-таки закон про вибори народних депутатів на пропорційній основі вже прийнято у першому читанні. Тепер можливі лише часткові зміни і доповнення. Якими вони будуть, покаже процедура другого і третього читання, остаточне голосування за ухвалення закону.
ДАВАЙТЕ ЖИТИ ДРУЖНО
І ще на один момент хотілося звернути увагу наших читачів. У Верховній Раді давно існують депутатські групи, створені за типом земляцтва. Наприклад, Донецька, Луганська та деякі інші. А як з цим справи в одеситів. На жаль, дуже сумно. Про це говорять з великим жалем і самі народні депутати. Один з них, Ю.Б. Крук – згадує, що розмови про земляцтво ведуться ще з першого скликання Верховної Ради. Навіть і лідера призначали – В.К. Симоненка, який зараз є головою Рахункової палати. Але офіційне земляцтво досі так і не створено.
Більш категоричний в оцінках ситуації народний депутат І.Й. Резнік: “14 депутатів репрезентують Одеський регіон у парламенті. Я не можу говорити не тільки про єдність цих 14, а навіть не назву трьох, котрі контактують між собою... На жаль, взаєморозуміння між депутатами Одеського регіону немає...”
У чому ж справа? Якоюсь мірою на це запитання намагається дати відповідь народний депутат О.О. Козаченко: “Одесити за своєю природою досить самостійні люди. І, як у нас іноді жартують, - “всі великі”. А коли “всі великі”, то ніхто не хоче визнавати, що хтось з них ще більший. Тобто, немає лідера в одеській парламентській групі... Мені від цього дуже прикро... Прикро і те, що одесити найчастіше з тієї чи іншої регіональної проблеми займають протилежні позиції...”
...Отже, пройдено половину шляху, визначеного законом, для народних депутатів нинішнього скликання. До свого екватора вони підійшли, як бачимо, з чималими напрацюваннями у законотворчості, багато хто з них виявляє ініціативу при створенні проектів важливих для жителів країни та регіону законів, жваво і по-діловому відгукуються на запити виборців.
Але є над чим задуматися, що ще раз зважити. Адже перехід екватора депутатської діяльності четвертого скликання – це пряме наближення до чергових виборів. Тоді наш прозорливий виборець все врахує і згадає. І судити буде не за запевненнями і обіцянками, а за конкретними справами у найвищому органі влади і тут, у рідному окрузі.
