Намір Кабінету Міністрів Віктора Януковича істотно покращити якість життя в Україні, заявлений рік тому у програмі його діяльності, органічно співпав зі сподіваннями у суспільстві. Адже нашим людям і справді час користуватися європейськими благами цивілізації, які вони, в основному, бачать поки що лише на екранах телевізорів
З іншого боку, кожному зрозуміло, що миттю істотно підвищити добробут громадян неможливо. Адже для цього необхідні десятки мільярдів гривень, а вони, як відомо, з неба не впадуть, їх треба заробити. І цей процес у часі не такий вже швидкий, як того хотілося б. Тим більше, що нинішньому уряду залишився від попереднього понад 8-мільярдний бюджетний борг і майже порожні, як показала продовольча криза, що сталася минулого літа, державні засіки.
Тому критики Кабінету Міністрів, звичайно, намагаються як і раніше відзначати, що істотних проривів у соціальній сфері поки не сталося. А про позитивні зрушення у цьому напрямку вони, звичайно, мовчать.
Тим часом, саме торік, для покращення добробуту людей забезпечено ресурсну базу, яка за показниками перевершила найоптимістичніші прогнози. Один приріст валового внутрішнього продукту вперше за останні двадцять років становив 9,3 відсотка, що вдвічі більше, ніж передбачалося.
І головне, кожна людина в Україні тією чи іншою мірою вже відчула реальні зміни на краще. Оскільки хай не набагато, але системно збільшувалися зарплатні, пенсії, стипендії, соціальні виплати, які є основними джерелами і прибутків більшості громадян. До того ж було закладено довготермінові тенденції їхнього зростання через податкову та пенсійну реформу, “прив’язки” окремих виплат до зростання прожиткового мінімуму та інші.
Лише середню заробітну платню, яка за 2003 рік збільшилася на 23 відсотки і досягла майже 500 гривень, у країні отримує вже майже половина працюючих. А 11 відсотків працездатного населення відраховують свої прибутки взагалі від зарплат, які становлять тисячу і більше гривень.
Двічі за минулий рік підвищувалися посадові оклади вчителям, лікарям, науковим працівникам, працівникам культури. А з 1 березня цій категорії фахівців заробітну платню знову збільшено. Отже, в цілому їхні оклади зросли наполовину. І нинішнє підвищення зарплат бюджетникам, як запевнив Прем’єр-міністр, у цьому році не останнє.
В результаті пожвавлення виробництва у 2003 році половина людей, які раніше змушені були задовольнятися мінімальною заробітною платнею, збільшила свої прибутки та перейшла до іншого, так би мовити, соціального статусу. Водночас для частини населення “мінімалка” ще продовжує залишатися основним засобом до існування. Щоб покращити добробут цих наших громадян, Кабінет Міністрів двічі минулого року збільшував її суми: спочатку до 185, а потім – до 205 гривень. До осені нинішнього року рівень цієї соціальної гарантії досягне 237 гривень. Крім того, передбачено конкретні терміни поетапного вирівнювання розмірів мінімальної заробітної платні та прожиткового мінімуму.
Влітку 2003 року уряд збільшив трудові пенсії. А з початком першого етапу пенсійної реформи покращення свого матеріального становища відчули ті наші громадяни старшого покоління, чиї пенсії після перерахунку збільшилися. Однак, в основному, через соціальні перекоси минулих років, коли представникам багатьох професій заробітна платня штучно занижувалася, у значної частини людей суми пенсій залишилися на попередньому рівні. Для виправлення становища уряд, не відкладаючи, відшукує ресурси для поетапного “підтягування” розмірів цих пенсій. Уже в нинішньому році їхній рівень, перерахований, до речі, з січня, зросте на 12 відсотків. Така динаміка збільшення пенсій збережеться і надалі. Турбота про ветеранів у роботі Кабінету Міністрів пріоритетна, запевнив Прем’єр-Міністр, і буде робитися все, щоб пенсійна реформа випереджала економічне зростання в Україні.
