Роксолана

ЗВІДКИ ВОНИ ТАКІ БЕРУТЬСЯ?L НА ПОЧАТКУ СТОЛІТТЯ З ЛЕГКОЇ РУКИ

З. Фрейда жорстокість стали вважати одним з основних людських інстинктів. Потім від цього відмовилися, але тривалі дослідження дозволили прийти до висновку: так, біологічну природу жорстокості не можна заперечувати. Це не означає, що хтось народжується жорстокою людиною, однак певна генетична схильність до цього може передатися від батьків. А з цього випливає, що, отримавши до такого генотипу ще й відповідне виховання, людина, скоріш за все, виростає жорстокосердою. Взагалі, частіше за все коріння жорстокості лежить у вихованні. Ви колись обзивали свого сина “нюнею”, якщо він проявляв сльози у “жалібних” ситуаціях? Переконували його, що хлопчики так вести себе не повинні? А між тим, саме таким чином у хлопчика закріплюється установка на жорстокість, у всякому разі, на байдужість. Між “будь чоловіком” і “будь жорстоким” встановлюється знак рівності. Точно такого ж результату досягають ті батьки, які застосовують у дитинстві фізичні покарання своєї дитини. Вона виростає з відчуттям того, що пригнічення людської особистості – це норма.

l Знайдуться люди, які скажуть, що жорстокість є невід’ємною властивістю чоловічої натури. Між іншим, це не просто агресія, а один з її різновидів. Відмінність її від виявів гніву або стану афекту полягає в тому, що вона не потрібна. Поведінка жорстокої людини нічим не виправдана, зайва у будь-якій ситуації. Вона протиприродна не лише для чоловічої натури, але навіть для представників тваринного світу. У жорстокому на перший погляд, світі тварин жорстокості немає. Все визначається межами необхідності. І лише людина з її складною психікою здатна на подібні “надлишки” у поведінці. І такі явища, на жаль, завжди говорять про нездорову психіку. “Моральне божевілля” – таке визначення жорстокості дав англійський психіатр Причард ще у XVIII столітті. Як не дивно, надто жорстоких людей не люблять навіть у кримінальному середовищі: вважається, що у цих суб’єктів нема ніяких меж, і від них можна очікувати всього. Що ж стосується “кохання”, яке начебто присутнє у складних почуттях любителя розпускати кулаки... Будьте відверті самі з собою – ви просто помиляєтеся...

l Насамперед, вам слід визначити: а чи варто боротися? Адже “надзавдання” жорстокого чоловіка – пригнітити більш слабкого – вас. Отже, боротьба – це саме те, що йому потрібно. У цьому випадку є два рішення. Перше і найвірніше – йти від нього. Якщо вам здається, що ваш чоловік ще не зовсім “втрачений для суспільства”, то ви можете спробувати протистояти його жорстокості. Існує думка, що таким людям слід давати “спустити пару”. Але зовнішній вияв агресії лише підживлює її. Найкраще не піддаватися на провокації скандалу. Є такий термін – “психологічне айкідо”. Ви не боретеся, а лише уникаєте від ударів, поступово виснажуючи противника. У спокійний, “неагресивний” період ви обговорюєте можливості вирішення конфліктів.

Якщо ваш обранець страждає антисоціальною психопатією, то змінити його поведінку тим більше не вдасться. Розпізнати психопата досить просто – він поводить себе негідно завжди і всюди, незалежно від обставин. Так, ви кохаєте його, так, він батько вашої дитини, але не будьте легковажними – все може закінчитися трагедією.

ПОНЕВІРЯННЯ «БРИДКОГО КАЧЕНЯТИ»

Чарівне юне створіння, сумовито дивлячись у люстро, вигукує: «Мамо, чому я така негарна?!». І на всі вмовляння править те саме: «Ти просто хочеш мене розрадити».

Пишнота й злидні еталонів

Як тяжко буває підліткам сприйняти своє тіло таким, яке воно є! У молодіжно-підлітковому середовищі побутують сталі еталони краси. І якщо дитина відчуває, що не сягає цього взірця – занадто худа або ж гладка, зависока або ж замала на зріст, - вона починає почувати себе недолугою. “Якби я не була пласка, як та дошка, подобалась би хлопцям”, - товкмачить собі дівчинка. “Ось якби я не був такий незграбний, мене також би кликали грати у футбол”, - бідкається хлопчик. І що більше вони себе в цьому переконують, то дужче комплексують.

Полюби свій вигляд

Зазвичай за почуванням фізичної недосконалості стоять глибокі психологічні переживання, усвідомлення себе “бридким каченям”. Тому реакція на запитання: “Чи вважаєш себе привабливим?” – це тест на психологічний гаразд. Якщо відповідь негативна, варто поцікавитися, як у підлітка складаються взаємини з однолітками, а також із дорослими довкола нього. Може, його не розуміють, можливо, він почуває себе зневаженим, отже, - гостро потребує нашої підтримки та схвалення. Бажаючи допомогти дитині впоратися з комплексами, батьки мусять, насамперед, звернути увагу сина або доньки: враження на людей створюють не постава та будова тіла як такі, а те, як людина використовує їхні особливості.

Не сумуй, життя чудове

Підведіть дитину до люстра – хай вона до себе посміхнеться. А потім скажіть їй приблизно таке: “Краса – не окремо ніс, брови, вуха. Краса лиця – це краса погляду. Твій погляд індивідуальний. Ти можеш зробити його привітним і ясним. Але якщо погляд безтямний, пустий, то чудова форма очей не може зробити гарним обличчя”. Зверніть увагу доньки, що її статура поки що, можливо, не збігається зі стандартами подіуму, але сформувати виразний погляд і рухи, а також легку ходу цілком до снаги будь-якій дівчині – незалежно від її зросту та будови тіла.

СКРОМНО, АЛЕ ЗІ СМАКОМ

Усі ми знаємо, що дизайн нашого житла багато у чому залежить від того, наскільки гармонійно підібрані його елементи. Гарна тканина здатна перетворити найзвичайнісіньке стандартне вікно. Дорогі м’які меблі, що набридли, ви не в змозі змінювати надто часто. Зате чохли можна оновлювати кожного сезону. І стіл, що накритий ошатною скатертиною, перетворить вашу вітальню.

Гарно і дуже практично

Для вікна з традиційним оформленням підійде комбінація прозорих і щільних штор. Прозорі фіранки розсіюють світло, зазвичай з цією метою використовують тюль – у дрібну сіточку або з орнаментом. Віддайте перевагу білим або блідим пастельним тонам. А ось щільні нічні портьєри повинні бути важкими, спадаючими, що створюють півморок. До того ж, вони ще й приглушують вуличний шум, а в холодну пору року не дозволяють теплому повітрю стикатися з охолодженим віконним склом. Влітку вони врятують оббивку меблів і шпалеру від вигорання. Навіть легкі і тонкі фіранки захистять від надмірного яскравого сонця.

Підбираючи тканину, дотримуйтеся деяких правил. Від строкатого дрібного малюнку мерехтить в очах. Те ж стосується і крупних малюнків на тканинах “кричущих” кольорів.

Краще, якщо тюль або щільні штори будуть з однотонної тканини. Якщо ви шиєте, то легко впораєтеся з випробуваним прийомом дизайнерів: скатертина, штори і чохли для м’яких меблів мають бути зробленими з однієї тканини.

До гладких однотонних поверхонь пасує практично усе, а ось квітковий малюнок на шпалері і клітинки на фіранках ускладнять ваше завдання.

Змінюємо простір

Дуже часто зустрічаються кімнати, які у просторіччі називаються “вагоном” – довге і тісне приміщення. Щоб змінити вигляд такого приміщення візуально, торцеву стіну треба завісити яскравою тканиною у тон до основного кольору загального декору.

Маленька кімната буде здаватися просторішою, якщо при її оформленні використано суворі холодні тони при фарбуванні підлоги і стін, а штори – у дрібний малюнок. Штори насичених кольорів добрі для просторих кімнат, тому що “зсовують” стіни. Для дитячої кімнати краще зупинити свій вибір на тканинах з яскравими кольорами: вони створюють у приміщенні атмосферу веселощів і радості.

Купити стільки, скільки потрібно

Довжину штор вимірюють від карнизу до підвіконня (або трохи нижче) від підлоги, додають 5 см на верхнє підрублювання і 10 – 20 см на нижнє плюс 10% довжини про запас для тканин, котрі значно збігають після прання. Штори лягають гарними хвилями, якщо нижнє підрублювання значно ширше верхнього.

l Ширина штор залежить від щільності тканини, що використовується, і, звичайно, ширини віконного прорізу (хоча вони можуть закривати або всю стіну, або тільки вікно). Фіранки з дуже тонкого матеріалу повинні бути утричі ширші за розмір карнизу, з більш щільного – удвічі, а з найщільнішого – у півтора рази.

КОЛИ ТУФЕЛЬКИ ТИСНУТЬ

Чоловіки вважають, що жінки на високих підборах виглядають більш привабливо, але саме підбори часто є винуватцями хронічного болю в ногах. І не лише надто високі!

Американське ортопедичне товариство обстежило 356 жінок, з яких 88% страждали від невралгічних хвороб, бурситу великих пальців стоп, кісткових та звичайних мозолей, защемлення нервів. Викликано це було не стільки висотою підборів, скільки шириною взуття. Чим вищий підбор, тим більша вага тіла припадає на передню подушку стопи, де зв’язки ослаблюються і розширюються.

Жінкам наполегливо рекомендується купувати собі взуття наприкінці дня, коли їхні ноги трохи затікають, та обирати туфлі з м’якими підошвами і підборами не вище п’яти сантиметрів.

АНЕКДОТИ

- Цей лікар робить чудеса. Він буквально за хвилину вилікував мою дружину.

- Яким чином?

- Він сказав, що її хвороби – симптоми старості, що наближається.

* * *

- Ви кажете, що це чиста шерсть, а на бирці написано – бавовна.

- Так це ми міль обдурюємо!

* * *

- Я дам тобі десять доларів, якщо ти поїдеш на вокзал і зустрінеш мою тещу.

- А якщо вона не приїде?

- Тоді отримаєш вдвічі більше.

* * *

Дама кравцеві:

- Мені потрібно зшити сукню. Лише скоріше.

Кравець:

- Не раніше, ніж через місяць, шановна.

- Та ви з глузду з’їхали! Бог цілий світ за тиждень створив.

- І що, ви хочете сказати, що він вам подобається?

* * *

Жінка каже чоловікові:

- Я чула, як годинник пробив два рази, коли ти повернувся.

- Цілком вірно, люба. Він почав бити десяту, але я його зупинив, щоб не розбудити тебе.

* * *

Молода дружина каже своєму чоловікові:

- Любий, я маю зізнатися, що вмію готувати лише дві страви – манну кашу і компот з груш.

Чоловік подивився на страву перед ним і спитав:

- А це яка з них?

Выпуск: 

Схожі статті