Під час візиту до регіону Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна КАРПАЧОВА відвідала слідчий ізолятор № 21 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області.

На сьогодні в цьому закладі, якому влітку виповнюється 110 років, перебувають під вартою понад дві тисячі людей. Як показав начальник СІЗО майор Ю.В. Рябцев, це – підслідні, засуджені, робітники госпобслуги. Тут близько двохсот жінок, до сотні неповнолітніх, десять іноземців, близько двадцяти колишніх працівників правоохоронних органів. Середній рух по слідчому ізолятору (прибуття, вибуття, рух на суди, на етапи) становить близько 250 чоловік на день.

Склад злочинів найрізноманітніший, багато тяжких: бандитизм, тероризм, убивства, наркотики. В Одеському СІЗО перебувають 19 чоловік, засуджених до довічного ув’язнення.

Ніна Карпачова поговорила з начальником управління Державного департаменту України з питань виконання покарання Олександром Галинським, начальником слідчого ізолятора майором Юрієм Рябцевим, оглянула територію закладу, вислухала прохання та побажання ув’язнених.

Після відвідування СІЗО омбудсмен спілкувалася з журналістами. На запитання, що насамперед хвилює Уповноваженого, Н.І. Карпачова відзначила, що це застосування в масовому порядку арештів на території України, яка за цим показником давно передує в Європі. Друга проблема – перенаповненість пенітенціарних закладів.

Наступна проблема – це фінансування медичної допомоги ув’язненим. На переконання Карпачової, медслужби повинні бути виведені з підпорядкування департаменту та системі МВС. В іншому разі об’єктивність практично відсутня.

- Безумовно, багато запитань виникає щодо неповнолітніх, - наголосила вона, - гостро стоїть проблема психологів, яких у цих закладах катастрофічно бракує. А недосконалість судової системи призводить до того, що півтора року у слідчому ізоляторі – стало нормальним явищем. Сьогодні я тут поговорила з жінкою, яка перебуває в СІЗО 2 роки і 7 місяців, а в Україні є випадки 5-6 років. Іншими словами, це питання слід вирішувати комплексно. Не можна умови утримування в ізоляторах відривати від проблеми загалом – слідства, затримання, застосування арештів, судової гілки влади. Крім того, це проблема бідності, безробіття, на грунті яких і здійснюється більшість правопорушень. І, якщо ми сьогодні не вирішимо цих проблем, надалі вони постійно викликатимуть зростання злочинності в країні.