Під жовтневим сонцем на причалі № 17 Одеського порту яскраво виділявся плакат – «300 000 тонн». Автонавантажувач символічно підняв трьохсоттисячну тонну - «ювілейне» досягнення трудового колективу виробничо-навантажувального комплексу (ВНК) № 11. Півтора роки тому його докери завантажили лісоматеріалами перше судно. З того часу робота наймолодшого комплексу порту відзначалася упевненим набором темпів вантажоперевалювання. Директор ВНК-11 Олег Житомирський уже всерйоз замислюється про змагання з такими могутніми конкурентами, якими є приватні стивідорні компанії «Новолог» і «Металзюкрейн». Утім, для цього є підстави…
Нагадаємо, що основною виробничою базою комплексу залишається причальна територія судноремонтного заводу «Україна», передана порту за наказом Мінтрансу. Після неминучої процедури реконструкції та зміцнення причалу, питанням номер один стала його технічна оснащеність. Вирішено і воно! ВНК-11 сьогодні озброєний десятком навантажувачів різної вантажопідйомності, побудовано побутівку на 300 чоловік, будується своя автономна бойлерна, терка штукатура і пензель маляра добротно пройшлися по стінах офісних приміщень і майстерень. Оскільки місця для складування на причалі № 17 небагато, комплексу додатково виділено майданчик на Андросівському молу.
- Вантажі не залежуються, - говорить О. Житомирський. - Ні навалювальні, ні ліс, ні метал, який хоч і становить основну частину загального вантажопотоку, - у трьохстах тисячах його двісті двадцять тисяч тонн, - іржавіти не встигає.
У найближчі плани ВНК-11 входить підняти місячну норму переробки вантажів до 150 тисяч тонн. Чи можуть добрі спонукання стати реальним економічно прорахованим прогнозом?
- Ми покладаємо великі сподівання на будівництво причалу, що проходить у всіх документах під кодовою назвою 1 «з». Це буде споруда довжиною 250 м. Але головним параметром усе-таки є глибина, оскільки від неї залежить можливість приймання суден великої водотоннажності. Біля кордону вона становитиме 13 м. Звідси ж необхідність днопоглиблювальних робіт у вхідному фарватері і підступах до причалу, - продовжує О. Житомирський.
Вже укладено договір з підрядчиком в особі дочірнього підприємства «ДТ Проект Україна», якому довірено будівництво причалу. Документ пройшов юридичну експертизу в порту і зараз переданий до Державного департаменту морського і річкового транспорту. Пакет документів щодо 1 «з» вивчається також у Кабінеті Міністрів України. Якщо удасться почати будівництво до кінця цього року (а до цього є всі передумови), то пустити новий причальний комплекс в експлуатацію можна буде через півтора-два роки. Він увійде до складу ВНК-11.
Про вартість його говорити рано. Але, зважаючи на все, порт не скупиться, дотримуючись принципу: дорого та любо. Наприклад, перший заступник начальника порту Сергій Шостак відкрив таємницю, що в придбання техніки вкладено понад один мільйон доларів інвестицій. Дещо менше в реконструкцію площ, причалів і будинків. Близько мільйона вкладено в перетворення причалів № 4 і № 5, які рік тому також перейшли від СРЗ «Україна» у відання порту.
Це судноремонтні причали полегшеної конструкції. Завдання полягає в тому, щоб перетворити їх на один - вантажний. Привабливість інженерного рішення в тому, що реконструкція провадитиметься без виведення причалу (по суті - пірса) з експлуатації. Зараз він теж не простоює - тут швартуються порівняно невеликі судна з осіданням до 8 м. Але відповідно до плану глибина біля крайки майбутнього причалу буде збільшена до 9,75 м. Тоді можна буде обробляти суховантажники водотоннажністю до 24 тисяч тонн. Майбутній причал, якому поки що не привласнено номер, буде однаково обслуговувати і ВНК-11, і розташований поруч комплекс порту з перевантаження тропічних олій.
…Між тим на пірсі спалахували вогники зварювання. Відрізки великих товстостінних труб майже метрового діаметра з'єднувалися кільцевим швом.
- Це виготовляються палі, на які ляже додаткова частина причалу. Завдяки цьому він розсунеться в плечах в обидва боки, ставши, таким чином, ширшим на 6 м, - показав рукою на море виконавець робіт Олександр Міногін.
На пірсі стояв і завезений підрядчиками віброзанурювач – дуже дороге пристосування. За допомогою цього дива гідробудівельної техніки палі заганятимуться в грунт. Ступінь надійності має бути високою, оскільки тут по прокладених підкранових коліях повинні будуть пересуватися 3 портальні крани типу «Сокіл», замовлених у Краматорську. У цілому це дозволить приймати тут вантажні судна з більшими, ніж колись параметрами.
- Об'єкт маємо намір здати до дня Перемоги - 9 травня, - зазначає виконроб.
