Причорноморське селище Затока, населення якого не сягає двох тисяч чоловік, подібно до багатьох інших курортних містечок, впадає взимку в стан легкого спліну. Проте в цьому сезоні пристрасті, що спалахнули навколо проекту генплану селища, порушили звичний зимовий ритм життя громади. І не тільки громади. Містобудівничі посадовці столичного й обласного рівня обмовилися не раз і не два: такого галасу навколо обговорення проекту генерального плану міста й селища з рекреаційними територіями вони, либонь, і не пригадають за всю історію нашої незалежної держави.
Справді, з початку січня майже кожна подія, пов’язана з цим архіважливим для Затоки питанням, привертала пильну увагу не тільки міськрайонних і обласних, але й столичних преси та телебачення. А скринька й не була замкнена: з певного часу процедурний бік справи стала супроводжувати піар-акція ініціативної групи від громадської організації підприємців Затоки “Ковчег”.
В інформації на сторінках нашої газети ми згадували про прес-конференцію, організовану цією групою. Прес-реліз, розданий прибулим журналістам, звертав увагу на негативні, на думку членів групи, дії Затоцької влади у зв’язку з розробкою генплану та скасуванням статусу селища як курорту. Виступи президента асоціації підприємців С. Танасова, голови О. Ткачова та члена асоціації І. Хлівненка ще більше підігріли цікавість преси. Президент асоціації, зокрема, заявив, що під час розробки життєво важливого для селища документа – генерального плану – порушено понад десять законів України. Скасування статусу курорту – дія цілеспрямована. Вона на руку місцевій владі, і тепер дозволяє відводити ділянки під дачі та садові ділянки в пляжній зоні, отже, позбавляє права відпочивати на золотому піску Затоки простих громадян. І хоча гаряча тема прес-конференції захопила увагу “акул пера”, їх насторожило, що зустріч організовано не в Затоці, а в Білгороді-Дністровському. Було потрібно почути аргументи й іншої сторони. Тому прозвучала логічна пропозиція голови обласної організації НСЖУ Ю. Работіна пізніше зустрітися в тристоронньому форматі: представники влади та громади Затоки, а також підприємці, що провадять госпдіяльність у селищі.
Як з’ясувалося на наступній зустрічі (на знімку внизу), що пройшла в переповненій конференц-залі Затоцької селищної ради, в основі штучно створеної напруженої ситуації виявився, всього лише, особистий конфлікт. Ініціатори з “Ковчега” щедро закамуфлювали його патріотичними барвами, але непривабливі кольори почали проявлятися в цій палітрі буквально відразу після початку зборів. Услід за доповіддю селищного голови Н. Ярцевої (на знімку в центрі) та виступів декількох підприємців ініціатори руху за справедливість мали якийсь непереконливий вигляд, і навіть до певної міри втратили лице. І оскільки розмова відбулася більш ніж відверта, представники ЗМІ, підприємці, що здійснюють свою діяльність на території селища, і мешканці Затоки, що прийшли на зустріч, почули, що обстоюють “борці” насамперед “сорочкові” інтереси. До речі, відчайдушною відвертістю прозвучало у виступі визнання представника “Ковчегу” І. Хлівненка: “Всіх присутніх поєднує одне – у кожного власні інтереси”. Документи, представлені зборам мером Затоки, розставили крапки над “і”. В них зазначено, скільки соток недавно “прирізали” самому С. Танасову, якого, до того ж, саме перед Новим роком вивели зі складу виконкому селищної ради за порушення морально-етичних норм (просто кажучи – за брутальність і лихослів’я). З документів стає зрозуміло, яке коло зацікавлень лобіює голова “Ковчегу” О. Ткачов, і які негаразди, у вигляді вагомої суми за боргами до селищної ради, має третій активний член “Ковчегу” І. Хлівненко.
Що ж до “Ковчегу”, то це організація серйозна. Існує як громадська структура ось уже три роки, причому поєднує як членів асоціації близько 120 лікувально-оздоровчих установ і приблизно таку саму кількість підприємців – фізичних осіб, що провадять господарську діяльність у Затоці. Відносини з селищною владою протягом тривалого часу вибудовувала успішно. Як з’ясувалося, до певного часу. Поки її не очолив С. Танасов, що звернувся згодом до суду з позовом про скасування ухвалення проекту генплану. Тому дійсні члени асоціації не забарилися висловити своє невдоволення діями президента асоціації: “Або ми всі в “Ковчегу” – без вас, або там – тільки ви”.
Останній раунд за репутацію проекту генплану відбувся в центральному селищному кінотеатрі в присутності ще більшої кількості слухачів. Крім мешканців Затоки і підприємців, селищна рада запросила компетентні служби столичного, обласного та міськрайонного рівнів: головного розробника та головного економіста проекту Київського державного інституту “Діпромісто” – Є.О. Токаря і О.В. Малишеву, першого заступника головного архітектора області В.А. Цирулика, головного державного санітарного лікаря Білгород-Дністровської міської СЕС В.О. Олійника, начальника Білгород-Дністровської регіональної екологічної інспекції В.Т. Нечипуренка, головного архітектора міста Білгород-Дністровський І.К. Сучкова, начальника СПГЧ-16 С.І. Зубкова. Під час пояснень розробник і головний архітектор проекту державного інституту “Діпромісто” Є.О. Токар акцентував увагу на тому, що питанням рекреаційних територій в області й державі сьогодні приділяється дуже велика увага. Після декількох попередніх проектів генплану для Затоки, на які витрачено чимало грошей, часу та нервів, теперішній, нарешті, вдалося провести крізь низку нормативних рифів. Причому багато в чому завдяки тому, що природні складові селища Затока не дозволяють, відповідно до нового закону про курорти, зберегти такий статус.
Більше того, брак курортного статусу позначився позитивно для жителів. Наприклад, санітарний нормативний розрив у курортних селищах повинен становити принаймні 500 метрів між житловими спорудами та лікувально-оздоровчими комплексами. Таким чином, переважну кількість сьогоднішніх мешканців селища довелося б відселяти від теперішніх осель за умовну лінію на певне число метрів.
Є й інші, практично нездійсненні для Затоки умови для надання селищу особливого статусу. Як, скажімо, наявність мінеральних джерел або лікувальних грязей. Що, до речі, є в прилеглій Сергївці, статус курорту для якої ніхто не скасовував. Тому будь-які спекуляції про курортне питання, розраховані на некомпетентність слухачів і перевіряльників, були розвіяні як дим.
До речі, основний містобудівничий документ – аж ніяк не догма, пояснив головний розробник проекту. У процесі безперервного проектування можлива подальша деталізація, зміна деяких параметрів у загальній стратегії розвитку селища.
Величезну трирічну роботу з генерального проектування, яку, до речі, цілком виконано на гроші територіальної громади, після узгодження у всіх службах було, нарешті, представлено на суд громадськості. Проект основного закону забудови території селища на громадських слуханнях, що відбулися 22 лютого 2005 року, ухвалений громадою одноголосно. Останнє слово на найближчій сесії скажуть депутати Затоцької селищної ради. І тільки тоді проект із позначеними межами 919 гектарів Затоцької територіальної громади ввійде в легітимне русло. І тільки тоді буде знято безліч наявних донині перешкод у господарській діяльності, процедурі узгодження землевідведення, у взаєминах із санітарними й екологічними службами, розкрито нові можливості соціального розвитку.
Історія з генеральним планом, що породила певну кількість інсинуацій і негативних емоцій, добігає кінця. Можна напевне припустити, що загалом для громади Затоки вона матиме благополучний наслідок. А це значить, що Затока, яка стрімко розвивається в останні роки, здобула ще більш потужну стратегію своєї розбудови.
селище Затока
