Десятки фахівців із багатьох областей країни – вчені, працівники агропромислового комплексу, підприємці – взяли участь у минулій цими днями в Одесі другій всеукраїнській науково-практичній конференції «Мікрохвильові технології для агропромислового комплексу України». За неяскравою, традиційною для багатьох наукових форумів назвою криється дуже перспективний напрям науки та практичного землеробства, що обіцяє, притім, стати в найближчі роки потужним прискорювачем сільськогосподарського виробництва – при одночасному істотному ослабленні техногенного навантаження на природне довкілля.
В основі нового напряму лежить відомий у світовій науці ефект позитивної дії мікрохвильового поля на живу клітину. Тривалий час дослідження на цій ниві відносилися до закритих, оскільки провадилися в межах зацікавлень військово-промислового комплексу. І тільки з закінченням холодної війни та початком конверсії ВПК з’явилися можливості використання наукових розробок щодо мікрохвильових технологій у різних галузях народного господарства. Та найбільший народногосподарський ефект обіцяє застосування нових технологій у сільськогосподарському виробництві.
– Мікрохвильова технологія – серйозне досягнення сучасної науки, продукт десятирічних досліджень учених-аграріїв і фахівців військово-промислового комплексу, що не має аналогів у світовій практиці, – говорить один із провідних розробників напряму, президент Південної філії відділення промислової радіоелектроніки Міжнародної академії інформатизації, член-кореспондент МАІ Володимир Тучний (Одеса). – За допомогою нової технології можна комплексно вирішувати цілу низку актуальних завдань агровиробництва, таких як знезараження насіння проти фітопатогенів, підвищення схожості насіння, прискорення дозрівання, підвищення стійкості до посухи та заморозків і, як наслідок, – підвищення врожайності польових культур...
На підтвердження своїх тез Володимир Тучний навів досить переконливу статистику. За останні десять років проведено близько15 тисяч експериментів, вивчено вплив мікрохвильової технології на 40 найпоширеніших у країні сільськогосподарських культурах 125 сортів і гібридів. Польові досліди провадилися в сотнях агроструктур шістнадцяти областей України й Республіки Молдова. У дослідженнях брали участь наукові працівники чотирнадцяти інститутів Української академії аграрних наук і різних структур агропромислового комплексу країни. Приємно зазначити, що провідні позиції тут посідають одеські вчені – фахівці Південної філії МАІ, Селекційно-генетичного інституту, Інституту агропромислового виробництва.
Результати численних наукових експериментів, польових досліджень і практичного впровадження наукових розробок у господарствах різних форм власності переважили будь-які сподівання. Почнемо з насінництва.
Немає потреби доводити, що насіння – основа аграрного виробництва. Добре відомо також, що попит рільників на кондиційне насіння вдовольняється лише почасти, внаслідок чого чимала частина полів країни щороку засівається насінням, що має знижену схожість.
Водночас гострота проблеми легко може бути знята за допомогою мікрохвильової технології. У насіння, що пройшло мікрохвильову обробку, істотно, на 10 – 25 відсотків, підвищується схожість, що дозволяє перевести його в категорію кондиційного – з усім похідним від цього зиском. Гідно уваги, що схожість підвищується в усіх без винятку вирощуваних в Україні культур – злакових, круп’яних, олійних, луб’яних, технічних, багаторічних трав.
Одна з найвідповідальніших операцій у рослинництві – передпосівна обробка насіння проти фітопатогенів. Сьогодні з цією метою повсюди застосовуються хімічні, досить отруйні препарати. При цьому виникає небезпека отруєння людей і домашніх тварин, забруднюється довкілля. Та й вартість цієї операції досить висока.
Усіх цих недоліків позбавлена мікрохвильова технологія. Багаторічні наукові експерименти та досвід практичного її застосування підтверджує: мікрохвильове поле пригнічує патогени, використання отрутохімікатів стає непотрібним.
Вчені всього світу стурбовано обговорюють проблеми глобальної зміни клімату та її наслідки. Цілком імовірно, що саме з цим процесом пов’язані екстремальні погодні умови, які ми дедалі частіше спостерігаємо в наших краях, – посухи та морози. Мабуть усі пам’ятають спеку літа 2003 року. Сухі гарячі вітри при майже цілковитій відсутності дощів знизили врожаї польових культур до критичного рівня. Вистояли тільки поля, засіяні насінням, що пройшло мікрохвильову обробку. Посіви непогано розвивалися, а врожай виявився цілком задовільним.
Узимку з 2002 на 2003 рік жорстокі морози завдали посівам зернових великої шкоди. Виняток – поля, засіяні обробленим насінням.
І все-таки найважливіша перевага мікрохвильової технології – її здатність підвищувати врожайність польових культур. На конференції було оголошено дані, одержані як у наукових установах, так і в різних господарствах: застосування мікрохвильової технології підвищує врожайність зернових культур на 5 – 32 відсотки, зернобобових культур – до 50, соняшнику та гречки – в межах 12 – 18, рису – до 6, овочевих культур – до 30 відсотків.
Великі можливості мікрохвильової технології та проблеми широкого впровадження її в практику були розглянуті у грунтовних виступах головного наукового співробітника Селекційно-генетичного інституту, доктора сільськогосподарських наук М. Киндрука, члена-кореспондента МАІ Є. Левченка, керівника відділу біохімії та мікробіології інституту імені Філатова, доктора медичних наук М. Леуса, директора насінницької фірми “Алекс” із Запорізької області В.В. Панкеєва, чия доповідь мала красномовну назву “Прорив в урожайності сільськогосподарських культур за допомогою мікрохвильової технології”.
Про дуже цікавий експеримент розповів наш земляк, керівник агрофірми “Іллічівська птахофабрика” С. Кармазін. Минулого літа, в середині липня, після збирання ячменю він організував на цьому ж полі сівбу скороспілого соняшнику насінням, обробленим у мікрохвильовій установці. Уже в першій половині жовтня господарство зібрало по 10 центнерів олієнасіння з гектара. На контрольній же ділянці, засіяній необробленим насінням, збирати було нічого. Скидається на те, що давня мрія аграріїв південних областей країни – одержувати по два повноцінні врожаї щороку – може стати реальністю вже в недалекому майбутньому.
