Відвідавши Теплодар наприкінці весни, поцікавився в перехожих, як місто пережило зиму, чи не було перебоїв з теплом і водопостачанням. Особливих скарг на комунальні служби і роботу міськвиконкому не було. Дехто, щоправда, нарікав, що з 1 квітня зросли тарифи на комунальні послуги. Про ці та інші проблеми міста ми розмовляли і з мером Теплодара Леонідом Мойсейовичем Печерським.
- Зима – це іспит для комунальних служб і міської влади будь-якого міста, - сказав він. – Тим більше для такого, як наше, де роками не розв’язувалися насущні проблеми городян. Проте до честі міської ради та його виконкому, ось вже протягом трьох років підряд у нас практично не було зривів у роботі цієї сфери. Люди забезпечені електрикою, газом, теплом, гарячою і холодною водою.
На думку міського голови, все це не можна вважати якимись особливими досягненнями місцевої влади. Це, швидше за все, норма життя цивілізованого суспільства, яка повинна бути доступна всім і завжди. І проте комунальні блага коштують сьогодні не дешево. Особливо після підвищення вартості транспортних перевезень, газу, пального і мастила та інших ресурсів.
- Можете мені повірити, що і я і депутати міської ради не були прихильниками підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, - далі провадить Л. М. Печерський. – Але ми, як кажуть, дійшли до ручки. Потрібно замінювати проржавілі комунікації, а в міста на це немає потрібних коштів. І перед нами постало питання: підвищувати тарифи чи не підвищувати? І перш, ніж зробити цей непопулярний крок, ми радилися з городянами, обговорювали його на сесіях. І все-таки зважилися на нього, тому що іншого виходу просто не було. Причому зробили це не взимку, а після закінчення, опалювального сезону.
- Не вперше відвідую Теплодар і бачу, як він з кожним роком стає впорядкованішим. Ось зовсім нещодавно відкрили новий Будинок культури, спорудили пам'ятник на честь 60-річчя Великої Перемоги. Є багато інших об'єктів, у тому числі православна церква, які милують душу й око. А головне, місто стало чистішим, скрізь ростуть дерева, квіти, зеленіє травичка.
- Місто справді покращало. Але проблем у місті ще задосить. І ми про них знаємо і намагаємося розв’язувати. За роки бездіяльності місцевих органів влади у нас проіржавіли не лише комунікації, але і продірявилися на багатьох будинках дахи. І їх потрібно ремонтувати.
- І на це теж потрібні кошти. А звідки їх брати?
- Щоб відповісти на це запитання, потрібно почати здалеку. Тривалий час у місті ніхто не займався комунальною власністю, зокрема належними місту землями. І багато хто з керівників великих підприємств вважали, що Теплодар віддано їм на відкуп. І користувалися значними масивами землі, не вносячи до міської скарбниці жодної копійки орендної плати. Міська рада вирішила навести у цьому питанні лад. І якби ви тільки знали, який почався опір, які виникали колізії, скільки написано скарг, зокрема до прокуратури.
- І який результат цих зусиль?
- Якщо в минулі роки надходження від оренди землі ледве сягали 50 – 60 тисяч гривень на рік, то вже у першому кварталі поточного року ця сума склала близько 300 тисяч гривень. Звичайно, це менше, ніж нам хотілося. Тому з тими, хто не бажає сплачувати орендну плату, зараз розбираються судові інстанції. І я сподіваюся, що справедливість переможе. Тому що недоотримані гроші потрібні не Печерському, а жителям нашого міста.
- Куди мерія збирається спрямувати отримані кошти?
- На поточний рік міська рада затвердила двадцять сім програм. Але, на жаль, ми не задоволені бюджетом, який нам визначила область. Тому нам ледве вистачить коштів, щоб «закрити» такі соціальні статті, як заробітна плата, закупівля медикаментів, харчування в лікарні і дитячих садках. Інші програми, мабуть, доведеться скоротити, якщо не вдасться самим заробити необхідні кошти. Але ж ми збиралися цього року спорудити стадіон, завершити будівництво басейну, відремонтувати лікарню...
- У вашому місті не так уже багато підприємств, зате багато вільних робочих рук. Чому місто не займається такою важливою економічною сферою, як малий та середній бізнес?
- Ви помиляєтеся. У нас, нехай і не так, як хотілося б, але розвивається підприємництво. Ось зовсім недавно відкрили нові підприємства – «Технопром» та «Техноліт». Але біда у тому, що працювати на них ніхто не хоче. Працівників доводиться возити з сусідніх сіл.
- Чому? Адже у вас чималий відсоток безробітних мешканців.
- Цілком слушно. Проте багато хто з них, одержавши статус безробітного, успішно трудяться на 7-му кілометрі. Але це вже проблема не стільки міста, скільки держави, яка, як мені здається, через недосконале законодавство, по суті сприяє такому стану справ. Тобто, коли люди, які одержують допомогу по безробіттю, працюють без відповідної трудової угоди на «господаря».
