Хаос до громадського життя міста Южне вносить сьогодні ініційована депутатом Южненської міськради Василем Морозовим спроба позбавити влади мера Южного - Олександра Журавля. Перше ж ознайомлення із ситуацією показало, що бажання висловити свою недовіру до органів місцевої влади далеко не тотальне. Так, у відкритому листі, опублікованому в газеті «Голос ветерана», Рада ветеранів міста Южне вважає, що звинувачення мера, а заодно і членів депутатського корпусу, керівників бюджетоутворюючих підприємств Южного та й самої громадськості, у тому, що містом уже 26 років підряд править «номенклатура», було названо наклепом. Це думка 4 тисяч чоловік! То як же ставитися до тих, хто вимагає референдуму: як до «правдолюбців», які, як колекціонери, старанно збирають компромат, чи як до організованої групи, яка пред'являє вагомі аргументи?
Віру в об'єктивність позиції В. Морозова підриває, насамперед, те, що він сам тривалий час був у Южному заступником мера. І все те, що він робив, перебуваючи на цій посаді, і кого називає «номенклатурою», потребує ще докладного уточнення. Є суперечності й у виявлених до них претензіях. Наприклад, він заявляє, що цього року мер Южного «провів через сесію чергове рішення, відповідно до якого з міського бюджету «у верхи» перераховується на п'ять з половиною мільйонів більше того, що встановлено нормативом». При цьому до недоліків міського голови віднесено те, що він «не вхожий у високі кабінети». Як це розуміти? Чи не так, що розміри «хабара» незадовільні для вищестоящих керівників? Втім, якщо відкинути образи на адресу мера, своє завдання депутат сформулював однозначно: домогтися відставки Журавля.
Проте, і справді, чим пояснюються зміни у міському бюджеті Южного, затверджені 12 травня 2005 року на засіданні виконкому місцевої міськради? Пояснення, дане О. Журавлем, просте: необхідність коригування бюджету виникла у зв'язку з ухваленням закону України про внесення змін і доповнень до спочатку прийнятого закону про бюджет країни на 2005 рік. Як наслідок, фінансовою основою підвищення мінімальної зарплати і збільшення допомоги найбільш нужденним верствам населення виявилися ресурсні можливості місцевих бюджетів. Гроші ж, як відомо, з неба під ноги не падають. Тому реальною можливістю вивільнити кошти міг стати лише перерозподіл витрати наявних у місті грошей. Аж до відмови від деяких статей заради забезпечення зарплатою бюджетників і здійснення комунальних платежів, за які, до речі, з міського керівництва відповідальності ніхто не знімав.
Комунальні тарифи у місті тривалий час вдавалося утримувати нижчі за їхню собівартість. Це відбувалося за рахунок дотацій з міського бюджету. Останні однаково поширювалися і на сім’ї, які живуть у достатку, і на ті, у кого рівень доходів низький. Тому розсудити довелося так: підвищення тарифів істотно не позначиться на забезпечених громадянах. Решта оформлять субсидії з державного бюджету. А підуть ці гроші за оплату послуг вже місцевих комунальних підприємств. Таким чином відбудеться повернення частини фінансів, які відраховує Южне до державної скарбниці.
Звичайно, хотілося б більше грошей залишати в місті на його розвиток. Але формування бюджету відбувається за старими принципами, встановленими ще у 2001 році. А вони не припускають ініціативи «знизу», хоча на користь цієї методики є безліч практичних доказів. Крім того, впроваджене зниження податку з прибутку громадян з 37% до 13% не дозволяє наповнювати у колишніх обсягах місцеву скарбницю.
Чи бере В.Морозов до уваги ту обставину, що Южне, як і інші малі міста, не може виходити за межі цих загальновстановлених фінансових схем? Як недавній чиновник, він повинен це добре знати. В. Морозов акцентує увагу на тому, що будівництво лікарні перетворилося у довгобуд, але в той же час не пропонує реального варіанти розв’язання проблеми.
Тим часом, члени виконкому проаналізували ситуацію на сесії і вирішили, що першочерговим є будівництво не лікарні, а бювету. Першочерговими невідкладними заходами вони вважали ремонт дахів житлових будинків, реконструкцію електромереж, що живлять поліклініку. Терміновим визначено ремонт будинку школи №1.
Щодо лікарні, то О. Журавель пояснює: для того, щоб наблизити день її введення в експлуатацію, одних місцевих коштів недостатньо. Розроблялося питання співфінансування. Але на клопотання перед Кабміном про виділення 2 мільйонів держбюджетних гривень відповідь не надійшла.
Історія спорудження лікарні досить терниста. Заплановане 12 років тому її будівництво відбувалося за умов найжорстокішої економічної кризи. Не дивно, що воно кілька разів переривалося, та й проект переглядався вбік спрощення. Зрушення сталося, коли з 12 млн гривень, отриманих у вигляді штрафу за розлив нафти з танкера, що стався у порту Южний, місту дісталося лише 4,5 мільйона. Завдяки такому компромісу майбутня лікарня перебуває у стані 70-відсоткової готовності. А звідси: чи не є поспішною і огульною політичною заявою спроба інкримінувати Южненській міській владі бездіяльність?
І все-таки прихильники позбавлення влади підтримують вимогу свого лідера призначити референдум. Свобода таких дій не карається. Але чи багато у ній раціонального сенсу?
Як з'ясувалося, група підтримки В. Морозова невелика. Встановлення цього факту прямо випливає з порядку проведення міського віче. Щоб зняти з посади мера – виборну особу, потрібно не менше 200 чоловік, які бажають цього. З них створюється ініціативна група. Така сьогодні і зареєстрована. Їм потрібно зібрати підписи як мінімум 10% від загальної кількості виборців, тобто для Южного це – 1800. Після перевірки справжності підписів (на неї потрібно буде близько 2 місяців) голова повинен скликати сесію, яка покликана вирішити, чи доцільно проводити референдум. Якщо необхідність у ньому виникне, потрібно буде організувати виборчі дільниці, скласти списки голосуючих, надрукувати і роздати їм бюлетені. І якщо 50% виборців висловляться за зняття нинішнього керівника, тоді нова сесія вже призначить вибори нового мера. Якщо кандидатура така буде.
В.Морозов як реального претендента на місце О. Журавля себе не висуває. Чи приміряє хтось подумки крісло мера під себе, невідомо. Принаймні, поки що людей, які потенційно хочуть опинитися в ньому, у Южному просто немає. А піклувальникам перекроювання місцевого бюджету за рахунок звільнення його складачів хочеться порадити взятися за калькулятор. Передвиборна кампанія може коштувати місту приблизно 12 тисяч гривень.
