ВІДПОЧИНОК НА ЛИМАНСЬКОМУ БЕРЕЗІ
Для березівців слово “Чайка” означає більше, ніж звичайно. Бо це ще й табір на березі лиману.
Ми їхали туди з заступником голови районної державної адміністрації Григорієм Шевченком. І він дорогою розповідав: ось де був табір праці та відпочинку – у двох вагонах підлітки жили. Тепер від цього табору й сліду нема. А ось де були дачні ділянки. Але коли автобусний рух розладнався, то на “фазенду” вже було не дістатися. Одне слово, і їхнього сліду нема.
Тож до табору під’їхали зі зрозумілим настроєм.
А ось і “Чайка”, що вибралася зі всіх колишніх негараздів. Досить було пройти по тутешніх корпусах (один із працівників обмовився – бараках), щоб зрозуміти, що нині “Чайка” літає в небі аж ніяк не безхмарному. Корпуси ці з “колишнього” часу, коли суміжна палата на всю хлопчачу або дівчачу частини загону вважалися розкішшю, а загонова альтанка була верхом розваг.
Щоправда, до нового сезону тут постаралися дати всьому господарству лад. І до відкриття – воно відбулося наприкінці червня – все було готове в найкращому, наскільки можливо, вигляді.
– Що ж так пізно запросили дітей? – допитувався я.
Мені пояснювали, що, за досвідом минулих років, червень аж ніяк не найбажаніший місяць. Батьки здебільшого на липень – серпень орієнтуються. Та й погода червнева частенько не бавить, змушуючи дітей не виходити з палат. Краще вже вдома побути.
А день, коли ми приїхали, був просто чудовий. Лагідно хлюпався лиман, на футбольному полі вирували баталії. І в палатах готувалися до урочистого відкриття – воно мало відбутися завтра.
Я прискіпливо знайомився з планом на щодень, цікавився, як годують? План передбачав наповнити тутешнє життя найрізноманітнішими подіями. Їжу дають п’ять разів на день. Ніхто з дітей на голод не скаржився. А чи смачно? Запропонували скуштувати самому. Я скуштував – смачно.
Виявилося, кухар проходив стажування в Австрії, оскільки Березівське вище професійне училище таку можливість має.
Їдальню впорядкували напередодні відкриття. Вона сяяла білизною стелі й охайністю столів. Їх тут стільки, скільки потрібно для їжі на одну зміну.
– Ще б нам газ, – говорили тут мрійливо.
Його підведено до самого, можна сказати, табору. А от підключення – поки що справа майбутнього. Втім, не такого й далекого. За словами Григорія Шевченка, можливо, це станеться цього літа. Становище ускладнене тим, що між залою й кухнею, де з’явиться газова плита, має бути повітряний коридор. А його будівництво – знову ж гроші.
Я був у клубі, гарному, напевно, за старих часів, оглянув загонові альтанки, що відслужили своє. Вислухав розповідь про про те, що табір цей не може витримувати конкуренцію на тендерах із сучаснішими таборами відпочинку, де палати на два-три місця, і культурний центр для дискотеки. І подумав, як же вибратися з цього замкнутого кола, коли наповнюваність залежить від умов, а умови – від наповнюваності?
Екологічно чистий лиман, що не поступається, можливо, знаменитому Куяльницькому, був завжди привабливий. У радянський іще час розробили проект молодіжного комплексу, що його збиралися тут спорудити. Він виявився таким цікавим, що посів перше місце на всесоюзному конкурсі. Вже й техніку для будівництва завезли. Уже бульдозери почали прасувати тутешню землю. Проте...
А з розпадом Союзу в табору виникли серйозні труднощі. За статусом він був міжколгоспним. Але колгоспи, які й себе не могли прогодувати, а не те що дитячий табір, пішли в небуття. І табору ще належить визначитися зі своїм хазяїном.
Поки ж ним займаються районна держадміністрація та місцеве господарство. Вони й виділили гроші. Проте можливості їхні обмежені. Загалом вистачило на те, що вистачило. А майбутнє “Чайки” все-таки залежить від того, хто стане власником.
Як і багато хто, що тут бували, я переймався питанням: коли прийде сюди інвестор. І чи прийде?
Довідка. На оздоровлення дітей пільгових категорій у дитячому оздоровчому таборі “Чайка” з районного бюджету виділено 30 тисяч гривень.
На початок оздоровчого сезону не було заплановано грошей на харчування в пришкільних таборах, але під час оздоровчої кампанії з районного бюджету виділено 20 тисяч гривень із розрахунку 2,9 грн. – 3,5 грн. на людину на день.
Протягом червня в районі діяли двадцять два оздоровчі заклади, що становить 73,3 відсотка від потрібної кількості. Не були організовані оздоровлення дітей у десятьох школах району через брак питної води та шкільних їдалень.
БЕЗ ВІДРИВУ ВІД ШКОЛИ
Після відвідування “Чайки” дізнався про один із пришкільних таборів, де організували відпочинок для 128 дітей. Про нього розповіла директорка Демидівської загальноосвітньої школи Світлана Краснопьорова.
Діти об’єднані в загони за віком та зацікавленнями. Наймолодший загін – “Маля”. Про них піклується вчителька молодших класів Н. Купченко. З нею діти засвоюють нові ігри та пісні, люблять ходити на екскурсії, вивчають природу. Водночас вони брали участь у конкурсі “Брати наші менші”, провели свято “У світі казок”. І ще багато цікавих подій було в них.
Для учнів перших – четвертих класів створили загін “Сонечко”, яким керує вчителька Т. Кавалерова. “Здрастуй, літо”, “Наші юні таланти”, конкурс умільців – це далеко неповний перелік того, що їм запропонував літній табір.
Третій загін носить красномовне звання “Екологічна варта” і опікує його вчителька хімії Г. Михайлова. П’яти-шестикласники під час бесід і екскурсій обговорюють сучасні екологічні проблеми, досліджують історію села, а також його територію щодо порушень екологічного стану.
Конкретною справою зайняті восьмикласники. Вони “Юні бджолярі”. Учитель історії С. Васильєв знайомить їх із азами бджільництва. Учні зацікавлено слухають лекції та бесіди про особливий світ бджіл, життя в бджолосім’ях. Вони довідуються багато цікавого про цей корисний і гідний захоплення промисел. Діти мають змогу попрактикуватися на справжній пасіці.
Найстарший загін, куди, крім дев’ятикласників, увійшли й семикласники, називається “Трудовий десант”. Вони не тільки впорядковують школу, але й проводять операції “Ліки навколо нас”, “Пенсіонер”. Іншими словами, збирають лікарські рослини, допомагають пенсіонерам очищати їхні городи від бур’янів.
В усіх загонах регулярно проходять спортивні змагання, музичні хвилинки і ще багато іншого, що наповнює життя дітей важливим змістом.
